“Бачили українську горілку в якийсь крамниці”, – як живуть люди в КНДР

Переглядів: 655
“Бачили українську горілку в якийсь крамниці”, – як живуть люди в КНДР В мережі

 Голова товариства «Україна – КНДР», журналіст Микола Поліщук повернувся з Північної Кореї. “Народна Правда” розпитала про його найсвіжіші враження про країну та про те,чи готові північнокорейці воювати з США.

 

«Тепер у КНДР у іноземців не відбирають мобільні телефони…»

– Микола, з якого приводу була нинішня поїздка в Північну Корею?

– На запрошення корейської сторони брав участь у великому місцевому святі – Оспівуванні на честь великих полководців гори Пектусан…

– А що за полководці?

– Кім Ір Сен, Кім Чен Сук, Кім Чен Ір та Кім Чен Ин. Це найвеличніші полководці КНДР. Раніше на зірках вищого військового начальства зображувалися три кульки – Кім Ір Сен, Кім Чен Сук, Кім Чен Ір. А ось з недавніх часів на маршальських зірках з’явилися чотири кульки – додався полководець Кім Чен Ин. А та гора відома тим, що там в родині партизан Кім Ір Сена та Кім Чен Сук народився товариш Кім Чен Ір.

До речі, мені сказали, що я там був першим українцем за останні кілька років. Ця місцевість практично на кордоні з Китаєм. А оскільки в КНДР у іноземців вже не відбирають мобільні телефони, там навіть можна ловити китайський стільниковий зв’язок та говорити через китайський роумінг.

– А раніше відбирали?

-Так. Там був випадок, коли вибухнув потяг з добривами. Місто Синійджу, біля якого це сталося – фактично китайський анклав в КНДР. Там багато китайців, котрі стали телефонувати родичам в КНР, розповідати про вибух, надсилати фотографії. Таким чином, інформація про надзвичайну подію вийшла за межі КНДР, що дуже не сподобалося керівництву Північної Кореї. Після того там стали відбирати мобільні телефони у іноземців.

– Коли ти в останній раз перед нинішньою поїздкою був у КНДР?

-У 2012 році на святкуванні сторіччя зі дня народження Кім Ір Сена.

КРАЙНІЙ ЛІВОРУЧ -УКРАЇНСЬКИЙ ЖУРНАЛІСТ МИКОЛА ПОЛІЩУК

«Всі перелякалися. Навіть Китай»

– Чи багато змінилося там з того часу? Сьогодні є передчуття війни?

– Почнемо з того, що подібні настрої там підігріваються весь час. Регулярно раз в три роки відбувається ескалація напруженості у відносинах між Кореями. Це те, що вони називають «море вогню». Радикали в Південній Кореї в такі періоди, до речі, також активізуються. У Кореї, на мій погляд, з цим змирилися.

Але я повинен сказати, що цей випадок дуже сильно відрізняється від попередніх, тому що дуже дивну позицію зайняла Америка. У регіоні всі повірили, що Трамп дійсно може почати якісь бойові дії. І природно, перелякалися. Тому що за сімдесят років всі вони там привчилися жити в стані збройного нейтралітету зі своєю специфічною східної системою стримувань та противаг.

А коли з витонченістю слона в цю посудну лавку забрався Трамп, це дуже сильно налякало всіх. І Північну Корею, і Південну, і Японію, і Росію, і Філіппіни. І навіть Китай перелякався. Тому що виникла нова ситуація, яку ніхто не прорахував. Адже раніше ці «страшилки», звичайно, ніхто серйозно не сприймав. А тепер втрутилася сила, яку ніхто не знає. Як її оцінювати, яких дій від неї можна очікувати – ніхто не розуміє. Я маю на увазі не США, а конкретно Трампа.

Відбувається щось неймовірне навіть в риториці двох країн. Північна Корея почала здіймати миролюбну хвилю, в той час як Трамп почав говорити в стилі недавньої риторики КНДР. Про удари, знищення, спалювання тощо.

З іншого боку, Північна Корея також почала демонструвати, що може дійсно вдарити по якимось територіям Сполучених Штатів. Чого не було при Кім Чен Ірі. Який мав атомні бомби, але лише у якості зброї стримування, оскільки ракет, здатних доставити боєголовки на територію США, у нього не було.

– Китай перелякався і нічого не робить? Він взагалі як на ситуацію дивиться? 

– Вони розриваються, чесно кажучи. Вони не можуть не підтримувати Північну Корею. Тому що це, по-перше, буферна країна між американськими військами та Китаєм. Друга світова була б неможлива, якби Польща залишалася буфером між СРСР та Німеччиною. А Північна Корея сьогодні такий же буфер для КНР і США – так це розуміють в Китаї. По-друге, Північна Корея – єдина країна регіону, яка дружньо ставиться до Китаю. Всі інші країни мають до Китаю територіальні претензії. Або Китай до них.

– Росія має сильні позиції в КНДР?

– Росія там ніякої ролі не грає. Мене часто запитують, чи не є Кім Чен Ин маріонеткою Путіна. Ні, не є. Ще незрозуміло, хто у кого є маріонеткою. Кім Чен Ин прекрасно навчився конвертувати лояльність до Росії на користь для Північної Кореї. Думаю, навіть за підтримку в ООН позиції Росії щодо України, Росії довелося розплачуватися з КНДР конкретними “ніштяками”.

«Кім Чен Ин може «дати по зубах» Трампу».

– Це ми зараз говорили про міжнародну диспозицію. А всередині країни як народ відноситься до того, що відбувається? Чи є тривога з приводу можливої ​​війни?

– Я б сказав так: люди не в паніці. Вони звикли вже до цих «хибних тривог». Паніка була, коли північнокорейці запускали перший супутник. Тоді в народі чомусь розповсюдились чутки, що ось, запустимо супутник, а американці його будуть збивати та відразу війна почнеться… А зараз людей дуже заспокоїв цей випадок з американської ескадрою. Яка вийшла, нібито бомбити Північну Корею, а опинилася чомусь біля берегів Австралії. Ця історія показала корейцям, що Кім Чен Ин може «дати по зубах» Трампу.

– Тобто місцева пропаганда добре на цьому зіграла?

– Місцева пропаганда відіграла по повній. У стилі «Кім Чен Ин придушив Трампа зі страшною силою і, якщо ми його одного раз бабахнули, то бабахнемо й другий».

– В ЗМІ була інформація, що там йде мобілізація?

– У всякому разі нічого такого не повідомлялося. Північнокорейська армія – це близько мільйона людей, в основному вона будує, оре, охороняє. Солдати задіяні на всіляких роботах. Там, до речі, за останні роки з’явилося неймовірна кількість нового житла.

– Кім Чен Ин може піти на авантюру. Завдати превентивного удару, наприклад?

– На авантюру він як раз не піде. Бо він знає, що це вдарить в першу чергу по ньому. Приклад Лівії та Іраку навів його на думку, що його теж можуть бомбити. Тому він зацікавлений герметизувати статус-кво. Але при цьому показувати, що він надто грізний для того, щоб з ним не зв’язувались.

«Південнокорейці самі будуть зупиняти Трампа»

– Північна Корея готова воювати з США? Які настрої в народі?

– Народ, безумовно, налаштований воювати, давати відсіч. Причому відповідати вони будуть, звісно, не стільки США, скільки Південній Кореї. Навіть якщо вона якось дистанціюється від американців. Справа в тім, що США далеко, а Південна Корея дуже вразлива.

– У військовому відношенні?

– Не тільки. Там багато вразливостей, по яким можуть вдарити північнокорейці. В першу чергу, це південнокорейська економіка. Яка дуже перегріта, нестабільна, дуже вразлива і може легко впасти від будь-якого форс-мажору. Обвал може спровокувати населення на те, що воно саме вирішить здатися. Північний кореєць мотивований, тому що йому нема чого втрачати. А південному якраз є що втрачати, тому він готовий здаватися. Це прекрасно розуміють в Північній Кореї. До речі, в аналогічній ситуації перебувають Тайвань з Китаєм. Є жарт: для того, щоб завоювати Тайвань, Китаю досить скинути на нього з літака цеглину. Все інше зробить паніка на біржах, яка обвалить всю систему.

Друга вразливість криється в культурній та духовній близькості корейців. Що дає можливість засилати з КНДР до Південної Кореї прекрасно організовані та законспіровані групи з завданням: у певну годину «Х» паралізувати там все що можна. І ці люди заходять, влаштовуються, живуть там роками, працюють в самих різних сферах та готові виконати наказ.

Нарешті, ще одна уразливість – це географічна близькість. Від лінії розмежування до Сеула – 30 кілометрів. Власне кажучи, якщо ввечері вилізти на гору на 38-й паралелі, то можна побачити, як світиться вогнями столиця Південної Кореї. У цих горах в печерах, ущелинах та тунелях стоять сотні 170-міліметрових артилерійських установок «Коксан». У разі війни всі вони виїдуть та відкриють шквальний вогонь по Сеулу. Зрозуміло, їхня живучість не перевищить кілька хвилин. Але цього цілком достатньо, щоб завдати південнокорейцям таку шкоду, про яку вони не хочуть навіть думати. Вважаю, південнокорейці близькі до того, що самі будуть зупиняти Трампа.

«Годувати Північну Корею в Південній не особливо прагнуть»

–  А чи може Північна Корея об’єднатися з Південною?

– Як раз з об’єднанням там не так все просто.

– Чому?

– Північні корейці, звичайно, розраховують на те, що прийдуть південні корейці та нагодують їх. Хоча південні корейці зовсім не налаштовані годувати північних. За опитуваннями там більше 90% населення виступають за об’єднання обох Корей. Але, згідно з тим же опитуванням, на те, щоб відбудувати Північну Корею, південні корейці готові витратити не більше $ 2 000. А це середньомісячна зарплата в Південній Кореї. Тобто годувати Північну Корею там не особливо прагнуть.

Що стосується еліт, як південнокорейських, так і північнокорейських, то вони прекрасно розуміють, що в разі об’єднання, одну та іншу еліту знесуть. Тому зацікавлені в максимальній консервації ситуації. Тобто, Південна Корея на словах за об’єднання, а на практиці – ні. Нинішня ситуація влаштовує їх повністю. Крім того, в Північній Кореї зароджується своя економічна, фінансова еліта. І вона, на думку багатьох спостерігачів, також не зацікавлена ​​в об’єднанні.

«У КНДР «цеховики» стали практично офіційними»

– Економічна еліта в КНДР?

– Так, там в останні роки дуже сильно змінилася економічна політика. У них з’явилася відкритість. «Цеховики», підпільна еліта соціалізму, стали практично офіційними. Їх припинили хапати за економічні злочини. Ті, хто заробив гроші, отримали можливість з’їздити за кордон, зокрема в Південну Корею. Подивитися, наскільки відрізняється економічна ситуація в обох Кореях. Вони досить прагматичні люди і розуміють, якщо в Північну Корею прийде південнокорейський капітал, місцевим бізнесменам в своїй країні робити буде нічого.

– А давно цей північнокорейський «неп» почався?

– Ще при Кім Чен Ірі, в так звані «голодні роки». Тоді дозволили ринки, дали певні послаблення. А при Кім Чен Ині все вже легалізовано під пристойними приводами. Там є вже не тільки ринки, але й спільні підприємства з китайцями. Тобто те, що, незважаючи на санкції, потроху накачує економіку грошима. Країна почала працювати на себе. Щось подібне ми бачили в вісімдесятих роках в СРСР, коли «цеховики» були легалізовані, як кооператори, і почали насичувати країну звичайними побутовими речами, яких до цього просто не було.

– Тобто там відбувається своєрідна «Перебудова»?

– Специфічна «Перебудова», яка абсолютно не зачіпає ідеологічні теми, але дуже сильно змінює економіку. З’являються орендарі, фермери, дрібні підприємства, транспорт розвивається. Автомобілів раніше не вистачало, але зараз йдуть китайські. В аеропорту побудували два нових термінали. Тепер він мені наш Бориспіль нагадує: кілька терміналів, а працює один. У день корейці по кілька літаків приймають.

Взагалі відбувається певний рух, в тому числі на зовнішньоекономічному рівні. До речі, в рамках святкування Оспівування була лекція про залучення в країну інвестиції. Таку тему в офіційні заходи було включено вперше.

«Пхеньян сьогодні за рівнем десь між Тернополем та Івано-Франківськом»

– Але про будівництво капіталізму, навіть якоїсь специфічної версії мова не йде?

– Вони не можуть будувати капіталізм. Чому інші країни соцтабору в регіоні перейшли в капіталізм, а Північна Корея не може? Тому що Північна Корея в такому випадку обов’язково зіткнеться з Південною. Тобто Китай, наприклад, не боїться Тайваню, який також претендує на весь Китай. А тому може будувати капіталізм. Південна Корея та Північна – це не Тайвань і Китай, а скоріше Західна та Східна Німеччина. Зрозуміло, що КНДР з Південною Кореєю, за цілою низкою параметрів, змагатися не може. Тому відкриття країни для північнокорейської еліти – подібно до смерті.

Але в цілому вони стали жити набагато краще – це серйозно. Люди почали отримувати по 50, по 100 доларів. Власне, Пхеньян сьогодні за рівнем перебуває десь між Тернополем та Івано-Франківськом, якщо порівняти.

– А в ЗМІ нещодавно пройшла інформація, ніби в КНДР урізали пайок за картками …

– Карткова система там залишилася. Є якісь нормативи постачання. Людина повинна отримати стільки-то рису, стільки-то одягу, стільки-то лампочок та чого завгодно. Але якщо людина має зайві гроші, вона йде та купує ті ж речі в комісійних магазинах, але за ринковими цінами. В принципі, і в державних магазинах можна купити за ринковими цінами. При цьому різниця з державними цінами неймовірна. Наприклад, в комісійному магазині в вільному продажу пиво може коштувати дві тисячі вон, а державна ціна, по картці – 50 вон.

– Не можу не запитати про скандал з «поставками» українських двигунів для північнокорейських ракет.

– Гадаю, що все це з Росії поставлялося. Причому це заслуга різноманітних розвідників, а не державна політика Росії. А що стосується України, то я бачив людей, які говорили, ніби бачили українську горілку в якомусь магазині. Але я не перевіряв їхні слова. Ось і вся співпраця, у нас немає торгівельних відносин.

– Твій прогноз: як і коли закінчиться нинішнє протистояння між США та КНДР?

– Сподіваюся, що закінчиться, як завжди. Тобто, гучним струсом повітря з нульовим вихлопом на виході. Хоча б тому, що кілька десятків років все закінчувалося саме так. Гадаю, що Трампа його ж партнери в регіоні в результаті примусять грати в ту ж саму ігру. У Південної Кореї і без того накопичилося чимало претензій до Трампа, не пов’язаних з Північною Кореєю. Тому загострювати з нею стосунки Трамп, думаю, не буде.

Віталій Рябошапка

OnPress.info
Джерело: https://narodna-pravda.ua/2017/08/20/bachyly-ukrayinsku-gorilku-v-yakyjs-kramnytsi-yak-zhyvut-lyudy-v-kndr/
Жми «Нравится» и читай наши лучшие посты в своей ленте.

Хуго Шмайссер в своих воспоминаниях пишет: «Если бы не этот придурок Миша Калашников…
Хуго Шмайссер в своих воспоминаниях пишет: «Если бы не этот придурок Миша Калашников…
Хуго Шмайссер в своих воспоминаниях пишет: «Если бы не этот придурок Миша Калашников, который вечно путался…
Первая битва человечества: что это было?
Первая битва человечества: что это было?
Три тысячи двести лет назад состоялась самая грандиозная битва бронзового века: несколько тысяч человек обстреливали друг…
Почему уничтожили генерала Дудаева
Почему уничтожили генерала Дудаева
 21 апреля 1996 года был убит президент Чечни, мятежный генерал Джохар Дудаев. Дудаев справедливо потребовал от…
Столкновение Ту-154М и «Боинга-757» над Германией
Столкновение Ту-154М и «Боинга-757» над Германией
Эта авиакатастрофа потрясла Европу. В ночь с понедельника на вторник 2 июля 2002 года в небе…
АТОМНИЙ ВИБУХ В ДОНЕЦЬКІЙ ШАХТІ. ЕКСПЕРИМЕНТ 1979 РОКУ
АТОМНИЙ ВИБУХ В ДОНЕЦЬКІЙ ШАХТІ. ЕКСПЕРИМЕНТ 1979 РОКУ
Відтоді, як Радянський Союз зобов’язався припинити випробування ядерної зброї над поверхнею Землі, сумнівні досліди проводили в…
Легендарный наемник “Конго” Мюллер – судьба “дикого гуся”
Легендарный наемник “Конго” Мюллер – судьба “дикого гуся”
«Майор Зигфрид Мюллер кажется сегодня почти выдуманной фигурой: трудно себе представить, чтобы в одном человеке соединились…
Полина Орловская «Дневник киевлянки»
Полина Орловская «Дневник киевлянки»
«Комсомольская правда» продолжает публиковать подлинные свидетельства русских людей о подлинных события, происходящих в Киеве под жовто-блакытной…
СОЛДАТСЬКИЙ КАЙФ: ЧИМ ПЕРЕМАГАЮТЬ СТРАХ І БІЛЬ
СОЛДАТСЬКИЙ КАЙФ: ЧИМ ПЕРЕМАГАЮТЬ СТРАХ І БІЛЬ
Страх смерті заважає виконувати завдання сучасним солдатам. Фахівець з психології вбивств Дейв Гросман наводить статистику, за…
Как заселяли выморенную голодом Украину
Как заселяли выморенную голодом Украину
Статистика за 1933 год (только то что удалось установить): Одесская область. Из Горьковской переселены в Одесскую…
Под прикрытием миротворцев
Под прикрытием миротворцев
У новостей о будущем Донбасса есть удивительное свойство. По ним можно изучать предвзятость мышления и зависимость…