Бойові втрати на Донбасі (жовтень 2017 року)

Переглядів: 111
Бойові втрати на Донбасі (жовтень 2017 року) Авторські статті

Беспалов Андрій Іванович, молодший лейтенант, заступник командира роти вогневої підтримки 17-го мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади

 

Народився 17 березня 1971 року в російському місті Челябінськ, у сім’ї військового. У 1986-му разом із батьками переїхав в Україну, в місто Кіровоград (нині – Кропивницький). З 2004 року мешкав у селищі міського типу Нове Кіровоградської міськради.

Після школи Беспалов вступив у Калінінградське вище інженерне училище. Але згодом перевівся назад у Кіровоград, у машинобудівний коледж Кіровоградського національного технічного університету, який закінчив за фахом “інженерна механіка та машинобудування”.

Після початку війни у 2014 році Беспалов пішов добровольцем на фронт. Пройшовши навчання в “Десні”, був направлений у 57-му бригаду. Спершу служив у роті матеріального забезпечення, потім проходив службу в 146-му протитанковому артилерійському дивізіоні (в/ч В2701). Навесні 2017 року за власним бажанням перевівся на передову.

16 жовтня о 15:30 підірвався на розтяжці в районі селища Невельське Ясинуватського району Донецької області.

Похований нa Aлеї Слaви Рівнянського кладовища в Кропивницькому.

У нього залишилися батьки, цивільна дружина та 15-річний син від першого шлюбу.

Бондар Ярослав Володимирович, солдат, номер обслуги гранатометного відділення 1-го штурмового взводу 1-ї штурмової роти 24-го ОШБ «Айдар» 53-ї окремої мотопіхотної бригади

Народився 29 грудня 1986 року в селі Губник Гайсинського району Вінницької області. Надалі жив у Літині, ходив до школі в Селищі. Довгий час працював у компанії “Укртелеком” за фахом “електромонтер лінійних опор електрозв’язку та провідного мовлення”.

Був мобілізований під час шостої черги (2015 рік). Проходив службу у 122-му окремому аеромобільному батальйоні 81-ї бригади, майже сім місяців провів в Авдіївській промзоні.

21 вересня 2017 року підписав контракт із ЗСУ і вдруге пішов на фронт.

Загинув  24 жовтня на Світлодарській дузі в результаті підриву на міні ОЗМ.

Похований 26 жовтня в смт Літин.

Залишились мати, брат та кохана дівчина на Житомирщині.

Жуков Олександр Ігорович, солдат, стрілець-санітар 25-ї окремої повітряно-десантної бригади

 

Народився 23 серпня 1986 року в селі Мала Білозерка Василівського району Запорізької області. Працював на Запорізькому залізорудному комбінаті (складальник поїздів).

У 2015 році був мобілізований, служив механіком-водієм у 16-му полку охорони громадського порядку Нацгвардії (в/ч 3036).

Невдовзі після демобілізації уклав перший контракт із ЗСУ – на півроку.

У вересні 2017 року прийшов на новий контракт – у 25-ту бригаду, яка наприкінці жовтня заступила на оборону Авдіївки.

28 жовтня загинув в Авдіївській промзоні від кулі ворожого снайпера.

Поховали Олександра 31 жовтня в рідному селі.

Залишилися мати, сестра й дочка.

Клемешев Сергій Сергійович, Молодший сержант, командир інженерно-саперного відділення інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 1-го МБ 28-ї окремої механізованої бригади.

 

Народився 16 лютого 1993 року в селі Красносілка Лиманського району Одеської області.

Закінчивши 9 класів сільської школи, хлопець із багатодітної сім’ї продовжив навчання у ВПУ №25, де отримав фах “столяр-тесляр”.

У 2011-му Сергій пішов на строкову службу в армії. Після повернення додому намагався влаштуватися на різну роботу, щоб заробляти для сім’ї: працював продавцем-консультантом, на шкіряному комбінаті, охоронцем паркінгу.

У квітні 2014-го юнака призвали до ЗСУ в першу чергу мобілізації. Службу він проходив у селі Червоний Чабан (тепер – Преображенка) на Херсонщині, на адмінкордоні з окупованим Кримом.

А менш ніж через два роки після демобілізації, у лютому 2017 року пішов на контракт в ЗСУ.

1 жовтня підірвався на міні в «сірій зоні» біля села Богданівка Волноваського району Донецької області.

Поховали Сергія в рідній Красносілці.

Без сина залишилися батьки, без чоловіка – молода дружина.

 

Колесник Юрій Олександрович,  старший солдат, стрілець-зенітник механізованого батальйону 28-ї окремої механізованої бригади.

 

Народився в Дубровиці 22 березня 1994 року. Здобув фах муляра-штукатура у тамтешньому професійному ліцеї. Добре малював – пішов у батька-художника, займався татуюваннями.

До Збройних сил прийшов ще до війни – з 15 жовтня 2013 року проходив військову службу за контрактом у 80-й окремій аеромобільній бригаді.

Під час АТО Колесник брав участь у боях за Луганський аеропорт, у забезпеченні виводу військ з Іловайського котла. Того року дістав контузію і проходив лікування в Одеському військовому госпіталі.

Планував навчатися у військовій академії, але перевівся у 28-му бригаду. Деякий час був інструктором із саперної справи на Яворівському полігоні, по тому повернувся на фронт.

23 жовтня підірвався на невідомому мінно-вибуховому пристрої поблизу села Богданівка Волноваського району Донецької області

У листопаді 2015 року нагороджений пам’ятним нагрудним знаком Міноборони “Захиснику України”.

Залишилися батьки, старший брат (настоятель Свято-Петро-Павлівського храму Сарненської єпархії УПЦ МП) та дві старші сестри.

 

Ларін Микола Миколайович, старший солдат розвідроти 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних запорожців

 

Народився 8 вересня 1992 року в селі Хрулі Лохвицького району на Полтавщині. З початку бойових дій на сході України став до лав Збройних сил.

Служив у льотній частині в рідній області, разом з іншими прикомандированими в грудні 2016-го прийшов у 72-гу білоцерківську бригаду.

У січні 2017 року приймав участь у боях за позицію «Алмаз» під Авдіївкою.

По закінченню відрядження Микола вирішив продовжити службу в 72-й бригаді, у розвідроті.

16 жовтня під час обстрілу з мінометів та стрілецької зброї в районі Кам’янка/Крута Балка, отримав поранення в шию, несумісне з життям.

Залишилися мама, дві неповнолітні сестри і старший брат.

 

Луговий Михайло Володимирович, сержант, командир відділення кулеметного взводу 2-го механізованого батальйону 92-ї окремої механізованої бригади

 

Народився 27 червня 1964 року в Харкові. Закінчив ПТУ №9 за фахом “слюсар літальних апаратів”. Працював водієм.

В серпні 2016 року підписав контракт із ЗСУ до закінчення особливого періоду.

17 жовтня загинув у Мар’їнці (Донецька область) від 12,7-міліметрової кулі, яка зрикошетила.

Поховали Михала Лугового в Харкові, де в нього залишилися дружина, дочка та сестра.

 

Омельчук Олександр Олександрович, солдат, механік-водій 2-го батальйону 128-ї ОГПБр

 

Народився 18 лютого 1990 року в селі Велика Боровиця Білогірського району Хмельницької області. Закінчив Рівненський технічний коледж НУВГП за спеціальностями “слюсар контрольно-вимірювальних приборів і автоматизації” та “технік-електромеханік”.

З жовтня 2011 року на військовій службі за контрактом. Від початку війни служив у роті матеріального забезпечення, взимку 2016-го переведений на посаду механіка-водія. В останню ротацію вирушив до зони АТО на початку літа 2017-го.

Загинув надвечір 17 жовтня в районі сіл Жованка/Зайцеве Донецької області під час мінометного обстрілу.

Похований 20 жовтня у рідному селі. Залишились батьки та сестра.

 

Руденко Микола, Старший солдат, командир бойової машини (БРДМ-2) — командир 1-го відділення розвідувального взводу 10-го окремого мотопіхотного батальйону 59-ї мотопіхотної бригади.

 

Народився 2 травня 1984 року в Одесі. Закінчив 11 класів школи №106, навчався в Одеському національному медичному університеті, надалі працював автоперевізником та будівельником.

1 лютого 2017 року підписав трирічний контракт із ЗСУ. Навчання проходив в Острозі, після чого на початку весни прибув до свого підрозділу – у розвідувальний взвод. На фронті – з травня 2017 року.

Загинув 17 жовтня в районі Павлополя Донецької області внаслідок підриву на фугасі.

Поховали Миколу в рідній Одесі. Залишились дідусь, батьки, дружина та донька.

 

Самофал Валерій Петрович, старший солдат, водій 3-го відділення 2-го взводу 6-ї роти 2-го механізованого батальйону 92-ї окремої механізованої бригади

 

Народився 11 січня 1969 року в селі Леб’яже Чугуївського району Харківської області.

Після початку війни спочатку відслужив за мобілізацією, а згодом вирішив продовжити службу в армії за контрактом, який підписав у квітні 2016 року.

загинув 24 жовтня в районі міста Мар’їнка Донецької області від пострілу ворожого снайпера. Куля 7,62 мм влучила  в шию.

У загиблого залишилися батько, дружина та двоє синів.

 

Саралідзе Гіоргі, молодший сержант, старший навідник гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 42-го батальйону 57-ї механізованої бригади

 

Народився 8 вересня 1977 року. У лавах грузинської армії захищав територіальну цілісність Грузії під час російсько-грузинської війни 2008 року. Підполковник ЗС Грузії.

Приїхав до України як доброволець з самого початку війни проти російських окупантів.

Воював спочатку у “Правому секторі”, потім у складі полку «Азов». У квітні 2015-го, під час боїв під Широкиним, отримав важкі поранення, переніс 13 операцій, а в травні 2016-го знову був у строю. У грудні 2016 року підписав контракт із ЗСУ. Воював у 25-му окремому мотопіхотному батальйоні “Київська Русь”, 2-му мехбаті 92 омбр, насамкінець – у 42-му батальйоні 57-ї механізованої бригади.

Загинув 31 жовтня під час ворожого обстрілу опорного пункту неподалік Опитного (Донецька область).

Поховають його 2 листопада в Запоріжжі, де легіонер жив останнім часом.

 

Сінягуб Антон Сергійович, молодший сержант, командир відділення 1-го взводу 1-ї штурмової роти 1-ї штурмової роти 24-го ОШБ «Айдар» 53-ї окремої мотопіхотної бригади

 

Народився 16 вересня 1993 року на Київщині, в селі Тарасівка Києво-Святошинського району. Закінчив школу в Боярці, навчався в Києві у політехнічному ліцеї КПІ, потім вивчав правознавство в Університеті економіки та права “КРОК”.

У 2015 році заочно закінчив Кіровоградський інститут комерції, отримавши фах економіста. Роком раніше, у березні 2014-го, Антон із позивним “Дейл” уже допомагав батальйону “Київська Русь”.

У червні 2015 року підписав контракт зі Збройними силами.

Загинув  24 жовтня на Світлодарській дузі в результаті підриву на міні ОЗМ.

Поховали Антона в рідній Тарасівці.

Залишилась мати.

Стецун Ілля Миколайович, солдат, гранатометник 9-го окремого мотопіхотного батальйону 59-ї мотопіхотної бригади.

 

Народився 3 серпня 1998 року в селі Любомирівка Новоушицького району Хмельницької області.

Після дев’яти класів школи закінчив Михайлівське вище професійне училище за спеціальністю “механізатор”.

Загинув 24 жовтня близько 12:00 поблизу села Водяне Волноваського району Донецької області від кульового поранення в груди під час обстрілу укріплень з АГС та кулеметів.

Залишилися батьки та сестра.

OnPress.info
Жми «Нравится» и читай наши лучшие посты в своей ленте.

ПЛОТНИЦКИЙ ОБРАТИЛСЯ ЗА ПОМОЩЬЮ К ПОРОШЕНКО
ПЛОТНИЦКИЙ ОБРАТИЛСЯ ЗА ПОМОЩЬЮ К ПОРОШЕНКО
Танки и камазы, которые вчера заехали в Луганск со стороны Донецка напугали  Плотницкого не на шутку….
Междоусобные войны «ДНР» и «ЛНР»: посмотрим кто круче и плевать на народ
Междоусобные войны «ДНР» и «ЛНР»: посмотрим кто круче и плевать на народ
Не такие уж и дружные и братские народы, как оказалось, ребята в «ЛНР» и «ДНР». Псевдореспублики,…
Тихой сапой наши военные продолжают продвижение в «серой зоне»
Тихой сапой наши военные продолжают продвижение в «серой зоне»
Ротация нашей группировки на Донбассе закончилась и понемногу ситуация возвращается в привычное русло. И значит мы…
Навсегда в плену: судьба советских солдат, оставшихся в Афганистане
Навсегда в плену: судьба советских солдат, оставшихся в Афганистане
 Говорят, что война не заканчивается, пока не похоронен последний солдат. Афганский конфликт закончился четверть века назад,…
Четвертый том «Мертвых душ» пытались написать в «ДНР»
Четвертый том «Мертвых душ» пытались написать в «ДНР»
«ДНР» впору переименовать с «Замок лгунов». Пару дней назад представители самопровозглашенной республики мало того, что заявили…
ШОК! Срочное заявление российского офицера о режиме путина
ШОК! Срочное заявление российского офицера о режиме путина
На одном из митингов в РФ офицер вооруженных сил России выступил с заявление и рассказал всю…
«ЛНР» здалася Україні та вийшла на сторону Порошенка (ДОКУМЕНТ)
«ЛНР» здалася Україні та вийшла на сторону Порошенка (ДОКУМЕНТ)
Бандугрупування «ЛНР» завершає своє існування. Головний бойовик самопроголошеної республіки Ігор Плотницький попросив Порошенка ввести українські війська…
Развенчание советского мифа про “Дом Павлова” в Сталинграде
Развенчание советского мифа про “Дом Павлова” в Сталинграде
 Рождение легенды Реальные события, происходившие осенью 1942 года на площади 9 января и узкой полоске вдоль…
«ДНР – НЕ МОНАКО!» – сеть взорвали фотографии иномарок полиции «ДНР».
«ДНР – НЕ МОНАКО!» –  сеть взорвали фотографии иномарок полиции «ДНР».
На фоне тотальной бедности и безработицы населения «ДНР», фото замеченного вчера в Донецке Рэндж Ровера Ивок…
5 міфів про українську мову, з якими час розпрощатися
5 міфів про українську мову, з якими час розпрощатися
Українцям вже давно час розпрощатись із цими міфами, які є не чим іншим, як наслідком імперської…