Російсько-українська «дружба» або чому названий «старший брат» боїться втратити Україну?

Переглядів: 453
Російсько-українська «дружба» або чому названий «старший брат» боїться втратити Україну?

Пройшло більше року з того часу, коли Росія привласнила собі Крим і почала розвивати військові дії на Донбасі. Крім того, її пропаганда повністю забита фейковою інформацією про нацистів, «які їдять російськомовних дітей», а також про слабкість України, її розпад та занепад. Але при цьому Москві вистає нахабності називати нас братами і на весь світ заявляти, що приймуть будь-який наший вибір. Виникає питання, чому так Росія не хоче відпускати Україну? Відповіді на це питання сховані у історії російсько-українських відносин після підписання Переяславської угоди.

Якщо брати сучасність, то Кремль намагається не дати Україні шанс на стрибок у розвитку, адже це небезпечно для Росії. Майдан, який сколихнув всю країну, Москва злякалася досить сильно, і, якщо Україна дійсно після цих подій здійснила б ривок у розвитку, то Росія мала б готуватися до схожого сценарію. І тут пропаганда була б безсилою. Тому авантюра з Кримом та Донбасом – це: 1) спроба ослабити Україну; 2) відволікаючий маневр російської аудиторії від проблем всередині країни на «бандерівську» Україну.

Крім того, протягом всієї історії взаємовідносин Росія завжди вважала Україну власною колонією. Тому першою відповіддю в чому суть сучасного конфлікту – відношення до України як до колонії. Як відомо, колонія – це територія, яка використовується для викачки всіх ресурсів до центру імперії, а також є ринком збуту. У випадку російсько-українських відносин, то сусід забирав не лише ресурси (а старший брат забирав у нас багато ресурсів – пише Михайло Лукінюк у книзі «Руйнуємо міфи»), але й історію, побут, традиції, присвоюючи все це собі. При цьому відбувалося знищення всього українського. Як говорив Петро Валуєв, міністр внутрішніх справ Російської: «Української мови не було, нема і бути не може». У славнозвісному циркулярі міністр внутрішніх справ розповів про шкідливість української мови для всієї імперії. Проте Валуєвський циркуляр та Емський указ були не єдиними заходами щодо знищення мови. Тоді ще розуміли, що мова є головним ідентифікатором нації, а для повного поневолення України потрібно знищити мову історію і традиції. А ще краще присвоїти це собі, адже російські історики досить непогано перекручували історію для того, щоб підкріпити величність Російської імперії. Варто зазначити, що цим прийомом росіяни і зараз користають, створюючи міфи та нав’язуючи їх. Яскравий приклад продемонстрував у статті «Довге століття, або як відрізнити імперіаліста від погано поінформованої людини?» Володимир Шелухін. У енциклопедичних виданнях у дужках пишуть мовою національності діяча. Конкретно він навів приклад Романа Роздольського, прізвище якого у деяких енциклопедіях писали, як Роздольский без «ь», що надавало більш російське звучання. Лінгвісти можуть запевнити, що ніякої різниці, крім однієї букви. Проте вчений наголосив, що імперіалізм прихований в деталях. Отже, історія України доводить, що Росія намагалася зламати Україну ідеологічно, для її повного підкорення. Приклади наведенні вище – це лише одиничні ознаки цього. Насправді схожих заходів було дуже багато.

Тепер розглянемо імперіалістичні амбіції Росії, яка не давала й шансу Україні отримати незалежність. Яскравий приклад – події 1917-1920-х рр. Тоді Україна отримала можливість розбудувати власну державу. Проте через власні помилки, не рішучість, відсутність твердої волі та розпорошеність всього суспільства шанс на нову незалежну українську державу було втрачено. Історик та журналіст Ігор Гирич у книзі «Історичні причини наших перемог та поразок» зазначив, що в той час прихильниками незалежності України було саме сільське населення (можливо тому дуже часто українську націю асоціюють з селянством). Міста, як зазначив науковець, в більшій мірі були противниками. Ідеолог українського націоналізму Дмитро Донцов серед причин поразки української революції назвав слабкість та нерішучість української влади, що не дозволило з консолідувати всю українську націю. До цих причин варто додати загравання із загарбниками: спочатку Центральна Рада намагалася першими трьома універсалами закріпити автономію при цьому залишаючись у складі Росії, а згодом і командування армії УНР з УГА після взяття Києва 30 серпня 1919 року вело перемовини з Добровольчою армією (ДА) Денікіна про спільні дії. В обох випадках Україна зазнала поразки. Стосовно другого, то варто відмітити, що після вдалої військової операції, яку проводили влітку 1919 року, УНР, разом з частинами УГА та повстанцями дійшли до Києва та захопили його. Першими в місто зайшли підрозділи під командуванням сотника Станіміра. Проте до міста увійшли і білогвардійці. Командування наказало не відкривати вогонь ні в якому разі по «білих», оскільки йдуть переговори (щось це мені дуже нагадує). У результаті 31 серпня ДА роззброїла частини УГА, а ще частина українських сил змушена була відступити до Фастова. Головними умовами, які поставила адміністрація ДА було здатися, а УГА мало приєднатися до лав армії Денікіна. Війська УНР денікінці не визнавали, оскільки Росія мала буди «единая и недилимая». Знову російський імперіалізм повністю знищував все українське. Проте головна загроза для українства ще наступала.

Прихід радянської влади, у російській історіографії супроводжується різноманітними міфами. Зокрема про те, що Радянський союз подарував значні землі України. Щоправда все було з точністю до навпаки. Значна частина Слобідської України опинилася під Росією, значна частина західних земель, лишилася у Польщі, а славнозвісний «подарований» Крим був насправді обміняний на Кубань. Ці міфи, про «царські» подарунки Росії, використовуються у пропаганді, з метою поглиблювати той комплекс меншовартості, ніби всьому ми маємо завдячувати «старшому брату». Поглянувши на карту українських земель, стає очевидно, що Росія більше забрала, ніж віддала. Цікавий той факт, що у музеї Центральної Ради (колись будівля ЦР) є карта, випущена у Франції. То згідно цієї карти, українські землі простягалися, як зазначається у «Самостійній Україні» Міхновського, від Карпат до Кавказу. Схожу карту випустила і Швейцарія. Чим не визнання міCarte_de_ukraine_1919жнародної спільноти меж України.

Тепер стосовно боротьби за УССД Організацією Українських Націоналістів та Української повстанської армії. Треба відмітити, що з даного питання існує велика кількість міфів. Найголовніший з них – це українці найбільші колаборанти. Проте, якщо говорити про співпрацю з німецьким урядом, то найбільшим були росіяни. Співпраця Сталіна та Гітлера розпочалася з пакту Ріббентропа-Молотова, з розділу Польщі. Стосовно ОУН, яка у 1940 році поділилася на ОУН(м) (мельниківці) та ОУН(б) (бандерівці), то значна частина не сприймала союз з Німеччиною. Лідери ОУН(б) неодноразово заявляли, що у боротьби за українську незалежність не можна покладатися на союз з певними країнами, оскільки він не дає гарантій на незалежність. Після наступу німців на Радянський союз у червні 1941 року, ОУН(б) проголошує акт про відновлення української незалежності 30 червня 1941 року. З цього моменту розпочинається збройна боротьба націоналістів проти німецької окупації. Ще до створення УПА були сформовані бойові загони націоналістів. Варто відмітити «Поліську січ» Т. Бульби-Боровця. З 1942 року, а саме з дня створення УПА, боротьба проти німецької окупації посилюється, про що свідчать спогади німецьких офіцерів та німецькі архіви. Яскравий приклад боротьби – бій під Новим Загоровом у стінах храму, де чота повстанців тримала оборону проти значно переважаючих сил противника. А вже після нової хвилі радянської окупації, починається новий етап війни між радянською системою та Україною. Тепер вона проходить на території Західної України. Варто зазначити, що війна бійців УПА велася проти НКВД, а не регулярних військ.

Для остаточного знищення цього спротиву, радянська ідеологія створює міфи про колаборацію українських націоналістів з нацистами. Плоди цього міфу ми пожинаємо і сьогодні, зокрема якщо поглянути під якими приводами анексовано Крим та розпочато вторгнення на Донбас.

На завершення доходячи до сучасного конфлікту на Донбасі варто відмітити один невеликий нюанс: до голодомору 1932-1933 років кількість тих, хто вважав себе українцем була майже 100%. Поглянувши на карту тих років можна зробити висновок, що найбільше постраждали південно-східна Україна. Існує два пояснення цьому: 1) у 1920-х рр. на цій території був найбільший повстанський рух; 2) це різони степової України, де альтернативи харчуванню із зібраного урожаю немає. Можливо тому села південно-західної України досить часто опинялися на чорних дошках.

Проаналізувавши вищезгадані події виникає питання, то чому ж Росія боїться втратити Україну:

  • через страх перед подібним «Майданом» на Кремлівській площі;
  • потреба відволікти російську аудиторію від нагальних проблем країни;
  • протягом всієї історії Україна для Росії була колонією, з якої забиралися не лише ресурси, але й історія, традиції.

Отже, у цих роздумах було проведено аналіз основних, на мою думку причин протистояння Росії та України, які мають досить довгу історію. Попри те, що аналіз був здійснений лише на головних доводах, що лежать на поверхні, проте, ці роздуми мають наштовхнути кожного на переосмислення всіх міфів, що нам підносять.

Жми «Нравится» и читай наши лучшие посты в своей ленте.

Читати в соцмережах
Война в Ростовской области: россиянин дал неожиданный прогноз по Донбассу
Война в Ростовской области: россиянин дал неожиданный прогноз по Донбассу
Журналист Саша Сотник рассказал о неожиданном письме от россиянина, которое он получил. Об этом говорится на…
Американец ОПУСТИЛ Россию ТРЕМЯ СЛОВАМИ
Американец ОПУСТИЛ Россию ТРЕМЯ СЛОВАМИ
Униженные русские смогли промямлить лишь “Матрешка, Водка, Гречка”. “Матрешку спи*дили у японцев, водку у поляков –…
Ужас террористов: для бойцов ВСУ разработали мощное дальнобойное оружие (видео)
Ужас террористов: для бойцов ВСУ разработали мощное дальнобойное оружие (видео)
В Киеве волонтеры изобрели обновленную модель турели под названием “Кузнец Людота” для бойцов ВСУ. Об этом…
Кому нужен уголь Донбасса?
Кому нужен уголь Донбасса?
Так уж сложилось географически и исторически, что уголь на Донбассе стали добывать для выплавки украинской стали…
Как украинские писатели пытались вернуть Украине ее исторические территори
Как украинские писатели пытались вернуть Украине ее исторические территори
8 февраля 1929 года большая делегация украинских писателей, режиссеров и оперных звезд отправилась в Москву на…
Путин наложил в штаны, Корабли НАТО уже в Одессе! (видео)
Путин наложил в штаны, Корабли НАТО уже в Одессе! (видео)
В порт Одессы зашли корабли соединения постоянной военно-морской противоминной группы НАТО № 2 (SNMCMG2). Об этом…
“Это же уникальный персонаж!”, — Невзоров нашел редчайший дар у Захарченко
“Это же уникальный персонаж!”, — Невзоров нашел редчайший дар у Захарченко
Главарь террористов “ДНР” Александр Захарченко обладает редчайшим даром: превращать любое свое заявление в “феноменальную глупость”. Такое…
«Русская весна» в Беларуси
«Русская весна» в Беларуси
Международные аналитики, в последнее время, все чаще прогнозируют возможность использования против Беларуси украинского сценария, так называемой…
Разборки между “народной милицией ЛНР” и российскими “казаками”
Разборки между “народной милицией ЛНР” и российскими “казаками”
В “ЛНР” возник конфликт между руководством “народной милиции ЛНР” и казаками – представителями “Всевеликого войска Донского” (РФ)….
Кремль дал указание пропагандировать «воссоединение народа Донбасса»
Кремль дал указание пропагандировать «воссоединение народа Донбасса»
Координатор группы «Информационное сопротивление» Дмитрий Тымчук на своей странице в Фейсбук сообщил, что из администрации президента…