ВАЖЛИВО:

ЇХ НАЗИВАЛИ СІНОБІ: СПРАВЖНЯ ІСТОРІЯ НІНДЗЯ

Переглядів: 334
ЇХ НАЗИВАЛИ СІНОБІ: СПРАВЖНЯ ІСТОРІЯ НІНДЗЯ В мережі

Сувора станова система Японії стала особливо жорстокою в Епоху воюючих провінцій 15-17 століть. Тоді через занепад центральної влади та постійні конфлікти між феодалами зросло значення і гонор військової еліти. Самурай міг запросто зарубати простолюдина за кривий погляд або випадковий дотик до своєї зброї.


Багаті селяни купували статус госі, отримуючи право на прізвище і носіння меча, але більшість була приречена на важку ручну працю до самої смерті. Нижче них на соціальних щаблях перебували міські ремісники і торговці. В самому низу – касти недоторканих ета і хінін: жебраки, актори, асенізатори, могильники, сміттярі, м’ясники і чинбарі.

Японські селяни до 1912 року. Фото: Музей історії Японії (小学 館) / Wikipedia
Госі і селяни, зображення часів епохи Едо, 1798 рік. Джерело: 四時 交加 / Wikipedia
Податки були високими: селяни віддавали за використання землі до половини врожаю. Крім того, дорослий чоловік щороку сплачував податок в розмірі п’яти метрів шовку (або еквівалент іншими товарами) і до 70 днів проводив на обов’язкових роботах: ремонтував дороги, копав зрошувальні канали.

Від пресингу влади люди втікали до піратів, ховалися в лісистих горах, йшли в монастирі. З 11 століття у вкритих горами провінціях Іга і Омі на найбільшому японському острові Хонсю з’являються перші осередки ніндзя. Японці називали їх сінобі – це були наймані шпигуни, палії і вбивці.

УНІВЕРСАЛЬНИЙ ІНСТРУМЕНТ

Кодекс честі не дозволяв самураям брати участь в таємних операціях. Для проникнення у ворожі замки і табори вони наймали сінобі. Багато агентів були збіднілими самураями, ронінами або колишніми піхотинцями. Їх цікавили лише гроші – для себе і своїх кланів, які ховалися в горах. Захист сіл від грабіжників, отруєння колодязів, підпали, збирання інформації, удари ножем в спину були такими ж товарами, як рис або залізо.

В 13-14 століттях остаточно формуються школи сінобі і традиції найбільших кланів: Хатторі, Момоті, Ое, Фума. Вони стали затребуваним інструментом для боротьби з піратами, айнами, дорожніми розбійниками та для міжусобних воєн японських аристократів. В ролі мандрівних торговців, артистів, поденників або ченців ніндзя проникали на ворожу територію, збирали інформацію про чисельність військ або поширювали панічні чутки.

Ніндзя на гравюрі Кацусіки Хокусая, 1817 рік. Джерело: Hokusai Manga / Wikipedia
Ніндзя на гравюрі Кацусіки Хокусая, 1817 рік. Джерело: Hokusai Manga / Wikipedia
ПРАВИЛА БОЮ

Одна з перших писемних згадок про дії сінобі датована 1487 роком, коли військо сьогуна Асікага Єсіхіса напало на маєток повсталого феодала Роккару Такаєрі. Агенти проникли в табір бунтівників з тліючим вугіллям в порожнистих трубках, вночі підпалили намети і в хаосі стали різати офіцерів і прапороносців.

Ніндзя намагалися уникати поля бою. Навіть збираючись у великі команди, вони вважали за краще нападати із засідок або відводити ворогів на важкодоступну місцевість. Так було під час битви за замок Маруяма. У 1578 році впливовий феодал Ода Нобукацу вторгся в провінцію Іга, яку контролювали клани сінобі. Спочатку ті вирізали гарнізон фортеці, яку Нобукацу збирався зробити своїм опорним пунктом. Потім заманили каральні загони самураїв на затоплені рисові поля і в гущавину лісу, де важкоозброєні воїни розгубилися і загинули.

Коли батько Нобукацу – Ода Нобунагу – отаборився в полі, ніндзя вистрілили в нього з великокаліберних аркебуз одразу з трьох боків. Набої розірвали декількох наближених, але сам полководець вцілів.

Самурай у важких обладунках. Фото: Felice Beato / Encyclopedia Britannica
Японський костюм для подорожей і кольчуга, яку під нього вдягали. Джерело: Samuraiantiqueworld / CC BY-SA 3.0
Під час таємних операцій сінобі не могли використовувати повні обладунки, закриті шоломи і довгі мечі, тому вчилися битися кинджалами, палицями, кастетами і ланцюгами. Техніка задушення, удари серпом по суглобах, очам і горлу, уколи ножем через паперові перегородки японських будинків – все це допомагало виконати завдання і піти непоміченим.

В кіно після сутички ніндзя ховаються в клубах густого диму. Це вигадка, спадщина традиційного театру кабукі – так на сцені показували миттєву втечу. Звідти ж походить і знаменитий чорний костюм: в кабукі асистенти вдягалися в чорне, коли зображували невідомих вбивць. Справжні сінобі носили той одяг, який дозволяв їм злитися з натовпом і виконати завдання.

Метальні дротики.Фото: Samuraiantiqueworld / CC BY-SA 3.0
Японський короткий меч, схований в бамбуковій палиці. Фото: Samuraiantiqueworld / CC BY-SA 3.0
Японська ланцюгова зброя і «кігті». Фото: Samuraiantiqueworld / CC BY-SA 3.0
Кусурігама – зброя з серпа, ланцюга та ударного тягарця. Фото: Samuraiantiqueworld / CC BY-SA 3.0
Макібіші використовували, щоби пошкодити копита коней ворога. Фото: Samuraiantiqueworld / CC BY-SA 3.0
Кагінава – аналог «кішки», за допомогою якої здіймалися на стіни. Фото: Samuraiantiqueworld / CC BY-SA 3.0
Зброя для прихованого носіння. Фото: Samuraiantiqueworld / CC BY-SA 3.0
ПЕРЕТВОРЕННЯ НА ЛЕГЕНДУ

Клани сінобі в Іга були розгромлені, коли в 1581 році Ода Нобунага привів 45-тисячне військо в провінцію, населення якої не перевищувало 90 тисяч осіб. Поля і сади спалювали, села розоряли, перевали і полонини блокували. Укріплення ніндзя впали після багатомісячної облоги, в Іга не вціліло жодного храму. Головний з них – Каннон-дзі – спалили, закидавши смоляними бочками.

Легкоозброєні розвідники й диверсанти не могли нічого протиставити планомірній окупації і тактиці випаленої землі.

До розквіту епохи Едо ніндзя втратили роботу. Попит на послуги агентів в мирній країні йшов на спад. Зі шпигунів і кілерів вони перетворилися на героїв казок, які вміють бігати верхівками дерев і годинами затримувати дихання під водою. Вцілілі організації ніндзя в провінціях Іга і Омі були розпущені, їхніх членів прийняли в місцеву поліцію.

Кирило Данильченко
OnPress.info
Джерело: https://was.media/uk/2017-08-31-ih-nazivali-sinobi-spravzhnja-istorija-nindzja/
Жми «Нравится» и читай наши лучшие посты в своей ленте.

Колишні українських спортсмени, які з 2014 року перейшли до російського громадянства
Колишні українських спортсмени, які з 2014 року перейшли до російського громадянства
Спортсмени змінюють громадянство і цим не здивуєш нікого. Часто велику роль у прийнятті такого рішення відіграють…
Черный список Пасечника или кадровые чистки в «МВД ЛНР»
Черный список Пасечника или кадровые чистки в «МВД ЛНР»
«МВД ЛНР» продолжает трясти. После недавних событий с Игорем Корнетом, продолжаются массовые чистки в рядах «страж…
ЯК РОЗМОВЛЯТИ ЗІ СВІДКАМИ ЄГОВИ
ЯК РОЗМОВЛЯТИ ЗІ СВІДКАМИ ЄГОВИ
Дайте мені Біблію — і я доведу, що сатана святий». Знаєте, хто це сказав? Один із…
Мэр Горловки пакует чемоданы в Россию
Мэр Горловки пакует чемоданы в Россию
Вчера, 11 декабря, мэр Горловки Иван Приходько, в ходе совещания по вопросу гуманитарного обеспечения жителей обстреливаемых…
Вплавь из СССР: самый дерзкий побег, о котором долгое время молчали
Вплавь из СССР: самый дерзкий побег, о котором долгое время молчали
13 декабря 1974 года был совершен самый дерзкий и знаменитый побег из СССР. Ученый-океанолог Станислав Курилов…
В «ЛНР» открыт ящик Пандоры.
В «ЛНР» открыт ящик Пандоры.
«Народный совет ЛНР» принял изменения в статьи 88 и 89 закона «О налоговой системе». Эти изменения…
Российские наемники в Сирии: не погибал, не поступал, не хоронили
Российские наемники в Сирии: не погибал, не поступал, не хоронили
Его зовут Александр Мотынга. Или звали. Две недели назад ему исполнилось 37 лет. Или уже никогда…
“Ногайская бойня” у Перекопа
“Ногайская бойня” у Перекопа
В одном из залов Третьяковской галереи в Москве выставлено полотно выдающегося русского художника Василия Васильевича Верещагина…
БЕЗСМЕРТНИЙ ШТАБ. ТОП-5 ПОЛКОВОДЦІВ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
БЕЗСМЕРТНИЙ ШТАБ. ТОП-5 ПОЛКОВОДЦІВ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Вони відправляли на смерть сотні тисяч солдатів, спалювали дивізії, як сірники, і руйнували міста, немов пісочні…
Жертва или предатель: почему “зависло” дело полковника Безъязыкова
Жертва или предатель: почему “зависло” дело полковника Безъязыкова
 О Безъязыкове Украина услышала 6 июля 2016 года. В этот день освобожденного из плена террористов разведчика…