11 полеглих героїв вересня – поіменно

Переглядів: 1101
11 полеглих героїв вересня – поіменно Авторські статті

У вересні по даним  штаба АТО в щоденних зведеннях – 4 загиблих і 31 поранений. 12 днів вересня були найспокійнішими на фронті. У ті дні обійшлося без поранень, повідомляє прес-штаб АТО.

Однак ці дані слід скоригувати. Адже речники Міноборони не враховують в офіційній статистиці добровольців із нелегалізованих збройних формувань, як-то УДА і “Правий сектор” та небойові втрати. За нашими даними за вересень загинуло 11 воїнів.

Альмужний Сергій Валерійович (Позивний «Матрос»). Старший солдат, командир відділення розвідувального взводу 3-го МБ 72-ї ОМБр ім. Чорних Запорожців. Загинув 14 вересня близько 21:00 від кулі снайпера у шию, під час вогневого протистояння, на позиції біля шахти «Бутівка» неподалік м. Авдіївка. Народився 10 січня 1987 в с.Красилівка (Ставищенський район) Київська область. Виріс у багатодітній родині. Працював у ТОВ «Красилівське» на різних роботах. Строкову службу проходив матросом Морської охорони ДПСУ на посаді повара (2005—2006, м. Ізмаїл). Їздив на заробітки до Києва. Пішов на фронт добровольцем, з 22.08.2014 проходив службу в 5-му МБ 30-ї ОМБр, з січня 2015 служив в Донецькій області: Покровське, Світлодарськ, Дебальцеве. 2016-го перебував у лавах Внутрішнього корпусу батальйону «Донбас» (організація ветеранів «Донбасу»). По тому вступив на військову службу за контрактом в ЗСУ, служив гранатометником 1-го взводу 3-ї роти «Донбас» 16-го ОМПБ «Полтава». В лютому 2017, перебуваючи у відпустці, брав участь в блокаді ОРДЛО. 24.04.2017 разом з побратимами перевівся у 72 ОМБр, воював в Авдіївці. Залишилися мати, дві сестри, брат, дружина та 10-місячна донька. Похований в Красилівці.

Гувір Сергій Іванович. Старшина, інспектор прикордонної служби 3 категорії — черговий відділу прикордонної служби «Станично-Луганське» Луганського прикордонного загону ДПСУ Загинув 28 вересня близько 17:00 під час несення служби у наряді на ділянці відділу, неподалік залізничної станції «Ільєнко» (Станично-Луганський район), за 800 м від кордону з РФ, в результаті підриву на фугасі з «розтяжкою».  Народився 1993, Крутоярівка (Білгород-Дністровський район) Одеська область. В зоні АТО з осені 2016, до того служив у в/ч 2197, Білгород-Дністровський прикордонний загін Південного РУ ДПСУ. Залишились батьки і вагітна дружина.

Деде Дмитро Васильович. Старший прапорщик, дільничний інспектор прикордонної служби 1 категорії відділу прикордонної служби «Станично-Луганське» Луганського прикордонного загону ДПСУ. Загинув 28 вересня близько 17:00 під час несення служби у наряді на ділянці відділу, неподалік залізничної станції «Ільєнко» (Станично-Луганський район), за 800 м від кордону з РФ, в результаті підриву на фугасі з «розтяжкою». Народився у  1984, Єлізаветівка Тарутинський район Одеська область. В зоні АТО з осені 2016, до того служив у в/ч 2197, Білгород-Дністровський прикордонний загін Південного РУ ДПСУ. Залишились дружина та двоє дітей, син і донька.

Деркач Іван Степанович. Водій 14-ї ОМБр. Передчасно пішов з життя 11 вересня під час несення служби в районі смт Станиця Луганська. Народився 8 липня 1966 у с. Черніїв Тисменицький район Івано-Франківська область. З 31.03.2015 по 03.05.2016 проходив службу за мобілізацією у в/ч пп В0256, неодноразово перебував у зоні АТО. 05.09.2016 вступив на військову службу за контрактом.   Похований на кладовищі с. Черніїв.

Динька Олег Миколайович (Позивний «Єгер»). Доброволець 1-ї ОШР ДУК ПС. Загинув 6 вересня під час виконання бойового завдання в результаті підриву на гранаті Ф-1 з «розтяжкою» поблизу селища Піски (Ясинуватський район). «Єгеря» довезли до лікарні, але отримані травми були несумісні з життям. Народився 25 жовтня 1974 у с. Григорівка (Запорізький район) Запорізька область. Доброволець 1-ї ОШР ДУК ПС. У 2014 долучився до запорізької «Самооборони Майдану» та ВГО «Вільні Люди», їздив на вишколи. З 2014 служив у ЗСУ за мобілізацією. По тому хотів підписати контракт, але не пройшов медкомісію. У серпні 2016 пішов добровольцем в ДУК. Брав участь у багатьох контрдиверсійних операціях, неодноразово підбивав техніку ворога. Одружений.            Похований на Кушугумському кладовищі Запоріжжя.

Довгий Роман Сергійович. Старший солдат, військовослужбовець військової служби за контрактом 1-го гірсько-штурмового відділення 108-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї ОГШБр. Загинув 23 вересня близько 4:00 від кульового поранення під час вогневого протистояння з ДРГ противника поблизу с. Новоолександрівка (Попаснянський район). Народився 22 лютого 1991 у м. Первомайськ Миколаївська область. Залишились мати, молодший брат і вітчим. Похований на Кінецьпільському кладовищі Первомайська.

Коваль Максим Анатолійович. Старший лейтенант, військовослужбовець 28-ї ОМБр. Трагічно загинув 18 вересня у Волноваському районі. Народився 15 липня 1984 у Ширяєве Одеська область. Кадровий військовий, випускник ОІСВ. Залишилася дружина та донька.

Кривиденко Максим Ігорович. Старший солдат, снайпер 2-ї роти 18-го ОМПБ «Одеса» 28-ї ОМБр. Загинув 9 вересня близько 22:00 внаслідок обстрілу з міномету калібру 82 мм позицій сил АТО поблизу м. Красногорівка, — помер від осколкових поранень дорогою до лікарні. Народився 30 січня 1994 у с. Сарата Одеська область. Мешкав у м. Одеса. Активний учасник Революції Гідності. У березні 2014 кілька діб утримувався в заручниках озброєними учасниками проросійського державного перевороту в Криму, які його катували. З початком бойових дій на Сході у квітні 2014 добровольцем пішов на фронт, служив за мобілізацією у 2014—2015. З літа 2017 проходив військову службу за контрактом. Залишились батьки, брат, три сестри (одна з них його сестра-двійнятко). Похований в Сараті. 12 вересня, день похорону 23-річного Максима Кривиденка, у Саратському районі Одеської області оголосили Днем жалоби.

Недеря Віктор Григорович. Молодший сержант, військовослужбовець військової служби за контрактом 10-го ОМПБ «Полісся» 59-ї ОМПБр. Помер 6 вересня під час виконання бойових (службових) завдань в зоні проведення АТО на сході України. Народився 21 серпня 1973 у м. Долинська Кіровоградська область. Похований на Новому кладовищі м. Долинська на Алеї поховань учасників АТО.

Сергієнко Костянтин Олександрович. Старший солдат, снайпер 13-го ОМПБ «Чернігів-1» 58-ї ОМПБр. Загинув у ніч на 7 серпня від ворожого снаряду під час обстрілу в Луганській області. Народився 9 березня 1978 у м. Шостка Сумська область. Здобув професію механізатора у Воронізькому професійно-технічному училищі (смт Вороніж Шосткинського району). Захоплювався туризмом, грою в шахи. З 2002 працював спеціалістом з ремонту турбін на Шосткинській ТЕЦ. В 2014 був мобілізований, служив у в/ч 3022 НГУ. Після демобілізації, восени 2016 підписав контракт. Служив у Середино-Будському прикордонному загоні ДПСУ, по тому перевівся до лав ЗСУ, пройшов курси снайперів у Десні і повернувся на фронт. Залишились батьки, брат, дружина та син 9-класник. Похований в Шостці. 7-9 вересня у місті оголосили Днями жалоби.

Серченко Володимир Леонідович (Позивний «Апельсин»). Старший зв’язківець взводу зв’язку батальйону охорони 55-ї ОАБр (колишній 39 ОМПБ «Дніпро-2»). Трагічно загинув неподалік від м. Авдіївка 3 вересня. Народився 26 вересня 1983 у с. Новоіванівка (П’ятихатський район) Дніпропетровська область. Мешкав у м. Жовті Води. У 2001 закінчив жовтоводське ВПУ-70. З 2007 мешкав у Жовтих Водах. Працював у ТОВ «ЗОВ», охоронцем у ТОВ «Тортус», на шахті у ТОВ «Восток-Руда». З 28.08.2014 по 15.09.2015 служив за мобілізацією радіотелефоністом у взводі технічного забезпечення розвідки розвідувальної роти 17-ї ОТБр. В липні 2016 підписав контракт із ЗСУ. У червні 2017 виписався зі шпиталю і повернувся на фронт. Залишились мати, дружина та двоє дітей, — 10-річна донька і 5-річний син.

Телюк Ігор Володимирович (Позивний «Сокіл»).  Солдат, кулеметник 1-го взводу 1-ї роти 1-го МБ 72-ї ОМБр ім. Чорних Запорожців. Загинув 7 вересня у промзоні м. Авдіївка від кулі снайпера. Народився 30 вересня 1979 у с. Клавдієво-Тарасове Бородянський район Київська область. У 1990 переїхав до смт Бабинці. Закінчив Київське ВПУ № 4, де здобув фах «верстатник широкого профілю 3-го розряду». Працював у Бородянці станочником, а також плавильщиком металу в селі Горенка. 31.01.2016 підписав із ЗСУ контракт на три роки. Залишилися мати, брат, сестра, дружина та донька. Після прощання у Бабинцях похований на місцевому кладовищі на Тарасівці.

 

Комментировать

Оставьте первый комментарий!

Войти с помощью: 
  Subscribe  
Notify of
Загрузка...