Політика 5 Вересня 2018 18:57Mikel

БАБЛО ПОРОЖДАЕТ ЗЛО»: ВИВИЩЕННЯ МОСКВИ НА ГРОШОВИХ ПОТОКАХ ЗОЛОТОЇ ОРДИ

Причиною вивищення Москви серед інших земель Золотої Орди був ні сліпий випадок, ні особлива харизма «народа-богоносца», ні містична благодать «духовных скреп». Усе було набагато простіше, доводить у своїй книзі «Золотая Орда. Монголы на Руси. 1223-1502» (М.: Центрполиграф, 2017) німецький історик, сходознавець і тюрколог Бертольд Шпулер. Для панування Москви визначальними стали «три речі: гроші, гроші, та ще раз гроші», як сказав, з іншого приводу, Людовіку ХІІ маршал Джан-Джакопо Тривульціо (1448 – 1518).
Податки в улусі Джучи
Не потребує доказів твердження, що всі завоювання та війни мають на меті отримання зиску. Не були винятком і монголи під час їхньої навали на Русь. Одразу після окупації територій Русі, Бату-хан (Батий) запровадив збір данини з поневоленого населення. На початках виплати контрибуцій не мали чіткої системи і стягалися у натуральному вигляді (переважно цінним хутром, але за браком його могли брати худобу, чи навіть робити боржників рабами).

П. Риженко. Володар Улуса Джучі старший син Бату-хана Сартак і князь Олександр Невський. Частина триптиха "Сонце землі Руської". 2008 - 2009 р.
Відсутність усталеного порядку у виплаті данини породжувала хаос і нестабільність. Та не для цього ж «деды воевали»! Як сказав «дєдушка» Лєнін : «Учет и контроль — вот главное, что требуется для ... правильного функционирования первой фазы коммунистического общества».
Схожий хід думок мали й попередники комуністичних окупантів. Уже в 1257 році, за хана Берке, монголи упорядковують збір данини, визначають її розміри, та встановлюють інститут баскаків, які виявили найбільшу активність та ефективність на землях Володимиро-Суздальського, Муромського та Рязанського князівств.
Баскаки організували перепис податного населення, та облаштували податкову службу. Податкова своєю структурою відтворювала устрій монгольського війська, і мало ту саму ієрархію: податкові десятники, сотники, тисячники та темники.
Головним податком був ясак, або «виход» (у лапках подаються літописні назви) – він складав десятину (10%) від виробленої продукції. Іншим важливим податком була тамга – податок з обігу реалізованих товарів, його виплачували насамперед купці. Крім того існували й більш спеціалізовані види податків, що мали назву калан («пошлины»). Сабанлик («поплужное») – натуральний податок на зорану землю, улаг («подводы») – надання коней для «ям» (поштових станцій), шунсун («корм») матеріальне забезпечення ординських чиновників, що перебували у відрядженні. Крім того стягалося мостове (плата за проїзд мостом), та митні збори. Існував також податок для військових потреб, який не мав регулярного характеру – німер («запрос»). Загальна сума данини становила до 20% всіх доходів (не плутати з прибутками) платників податку. Ці кошти стали фінансовим підґрунтям Золотої Орди.
У 1275 році від будь-яких податків було звільнено православну церкву та всі пов’язані з нею структури.

Москва на сторожі інтересів Орди

Під час стягнення данини у монголів виникали певні проблеми. Їм, стороннім людям було важко врахувати всю специфіку збору податків. Набагато легше та ефективніше було знайти відкупника, який взяв би на себе клопіт стягнення данини, виплачував би монголам зумовлену суму, ну і мав щось стимулююче для себе.
По наявних даних, практика оренди податків існувала на всіх підвладних Орді землях, при тому «учет и контроль» над орендарями був дуже прискіпливим. Літописи згадують баскаків, що сиділи на Москві, Володимирі, Твері, Боровську, Тулі ще і в ХV столітті.
Іван Калита (1325 – 1340) отримав повну довіру Орди, ярлик великого князя та право на самостійний збір данини. Нащадки Калити успадковували право на збір данини разом з ярликом на великокняжий стіл.

Спочатку московські князі ретельно виплачували Орді всі зібрані податі. Але потроху часточки «виходу» почали прилипати до рук та гаманців московських правителів. В залежності від обставин вони залишали собі від 6 % до 12 % стягнених податків. Саме на ці кошти вони й провадили політику «собирания земель».
Поступово Москва отримувала право збирати данину і з інших підвладних Орді князівств, лишаючи собі «комісійні». Так, наприклад, з Углицького князівства, Москва лишала собі 100 рублів, 30 алтин та 3 дєнєжки з кожної зібраної тисячі рублів.
В разі потреби, московські князі погашали податкову заборгованість інших князівств в обмін на вигідні для себе політичні та економічні поступки.
При нагоді, Москва просто не віддавала зібрані кошти. Саме проблеми з виплатою дані спровокували війну Мамая з Дмитром Донським. З 1395 по 1407 роки, після того як Тамерлан завдав Орді вельми дошкульних ударів, Московія просто залишала собі всі стягнені податки.
Після першого захоплення Казані в 1468 році, Московське князівство припинило виплати данини аж до 1571 року. Край податковим канікулам поклав кримський хан Девлет Герей, який захопив і спалив Москву. Ця перемога змусила московитів платити данину Кримському ханству до 1700 року.
Підсумовуючи, відзначимо, що завдяки контролю над надходженнями до ординського бюджету Москва змогла посилити свою міць та впливовість, що дало їй згодом змогу перехопити владу в країнах. які залишилися після розпаду Золотої Орди. Саме гроші зароблені на стягненні данини створили можливості для політичного злету Москви, а не міфічна перемога в Куликовській битві чи героїчна оборона Козельська.

Схожі статті
Монетизуй свій талант з OnPress.info ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ