Прес-релізи 25 Січня 2021 12:44Марина Сейлор

Електроенцефалографія – методика, що втратила актуальність чи необхідність сьогодення?

Електроенцефалографія (ЕЕГ) - це метод реєстрації електричної активності головного мозку. 

Під час обстеження на шкірі голови розташовують електроди, що фіксують біоелектричну активність мозку. Апарат посилює ці сигнали та надає їм графічний вигляд. На екрані ми бачимо електричну активність у вигляді “хвиль”, що мають різну висоту та тривалість. Частота та висота кривих змінюється у людей, що мають захворювання мозку або його оболонок.

Вони можуть бути несиметричними (між півкулями мозку), уповільненими або прискореними, мати патологічну форму. Ці зміни можуть підтвердити патологію нервової системи або наштовхнути лікаря на подальше дообстеження.

Також ЕЕГ використовують для контролю ефективності лікування (чи зникає / зменшується патологічна активність на фоні прийому лікарських засобів, чи достатня їх доза). До того ж можна підтвердити, що саме провокує або передує судомним нападам (для цього використовують подразники під час діагностики - спалахи світла, звуки). 

Електроенцефалографія дійсно є перевіреним часом методом діагностики, відомим з 1925 року. Вчені того часу вважали, що окрім електричної активності зможуть візуалізувати зміни структур мозку за допомогою ЕЕГ. Та як ми вже знаємо, цього не сталося. Візуалізацію структур головного мозку повною мірою відтворюють комп'ютерна томографія та магнітно-резонансна томографія. 

А от замінити ЕЕГ (Київ dr-spin.com/nevrolog-v-kieve/elektroencefalografiya-v-kieve) в плані відображення електричної активності мозку жоден метод на сьогодні не може. 

У яких випадках рекомендовано проведення електроенцефалографії (Київ):

  • пацієнтам з епілепсією (для підтвердження скритих форм або виявлення передвісників нападу);
  • підозрі на онкопатологію головного мозку;
  • при порушеннях сну (тривожний сон, безсоння);
  • при нейроциркуляторній дистонії (вегетосудинна дистонія);
  • після перенесених судинних катастроф (інсульти, транзиторні ішемічні атаки);
  • при запальних або інфекційних захворюваннях мозку та оболонок (менінгіт, енцефаліт);
  • при судомному синдромі, частих знепритомненнях неясного походження;
  • при головному болі (потужному, мігренеподібному);
  • у разі захворювань нервової системи, що призводять до порушення мислення, концентрації, запам’ятовування (хвороба Альцгеймера, судинна деменція та ін.);
  • при хворобі Паркінсона.

Які переваги має ЕЕГ?

  • є єдиним достовірним методом оцінки та реєстрації електричної активності мозку;
  • є безпечним методом діагностики (апарат лише проводить та посилює сигнали, тобто є аналізатором даних), може бути використаний у вагітних та дітей;
  • не потребує спеціальної підготовки;
  • є безболісним та швидким обстеженням.

Джерела:

  1. Зенков Л.Р., Ронкін М.А. // Функціональна діагностика нервових хвороб. Керівництво для лікарів. М. „Медицина” , 2008, 512 с.;
  2. Матеріали сайту dr-spin.com;
  3. Авакян Г.Н., Анісімова А.В., Айвазян С.О., Генералов В.О. // Відео-ЕЕГ- моніторинг у сучасній діагностиці та контролі лікування епілепсії. Посібник для лікарів. М, 2006, 40 с.
Схожі статті
Монетизуй свій талант з OnPress.info ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ