Хто винен в ситуації навколо православних церков в Україні?

Переглядів: 248
Хто винен в ситуації навколо православних церков в Україні? В мережі

Цілком зрозуміло, що започаткований Президентом України курс на встановлення в Україні УМОВ створення однієї православної церкви – це перший системний крок щодо реалізації бажання всіх вірян України завершити незрозуміле розділення в православній Україні.
Як завжди це буває, українці не розділились самі, а їх поділили за допомогою «братської руки» з РФ.



Серпень. 1991 рік. Київ. По вулиці Кірова (Грушевського) без поспіху проїжджають жовті, зелені, червоні автомобілі ВАЗ, Москвич, Газ. В магнітофонах грає «Кіно», «ДДТ» та інші «хіти Перебудови». Зелені дерева Маріїнського парку, громадяни з жовто-блакитними прапорами та світлими посмішками зустрічають рішення Верховної рада УРСР щодо Декларації про державний суверенітет України.
На території комуністичної УРСР утворюється нова країна – Україна. Республіка. З приємним жовто-блакитним прапором. Молодій країні ще потрібно повірити в те, що червоний прапор вже не носить сакрального змісту, а зовсім скоро почнеться первинне накопичення капіталу. Проте зараз, всі радіють.

Листопад. 1991 рік. Київ. Єдина на той час православна церква - Українська Православна Церква, яку очолює Митрополит Філарет (Денисенко) проводить свій перший Собор в Трапезному храмі в Києво-Печерській Лаврі.
Собор постановляє звернутись до Святійшого Патріарха Московського і всієї Руси Алексія ІІ і єпископату РПЦ з проханням дарувати Українській Православній Церкві повну канонічну автокефалію. Собор вважає, що дарування автокефалії Українській Православній Церкві буде сприяти зміцненню єдності православ’я в Україні.

Грудень. 1991 рік. Москва. РПЦ проводить засідання Священого Синоду своєї церкви. Під час роботи якого, починається тиск на Митрополита України – Філарета. Підставою такого тиску є те, що РПЦ не вважає за необхідне дарувати незалежність Українській церкві.
В цей час з’являються перші три архієреї Української Православної Церкви які зраджують курс рідної церкви на автокефалію:
1.Чернівецький Онуфрій
2.Тернопільський Сергій
3.Донецький Аліпій

Березень. 1992 рік. Москва. В РФ Єгор Гайдар проводить «шокову терапію» економіки Росії. Відміняється контроль держави над цінами. В той самий час РПЦ проводить Архієрейський собор. Під час якого, на Митрополита Філарета здійснюється церковно-політичний тиск, з вимогою зупинити курс на автокефалію. Собор РПЦ приймає рішення, в яким розписується за Українців і визначає, що: «більшість духовенства та віруючих у багатьох українських єпархіях не сприймає ідеї автокефалії». Чим відхиляє прохання УПЦ від листопада 1991 року.

Квітень. 1992 рік. Київ. Митрополит Філарет повернувшись в Київ інформує суспільство, що на нього чиниться тиск, а Москва не вважає за необхідне визнавати церковну незалежність України.

Квітень. 1992 рік. Після розголосу про тиск на очільника УПЦ Філарета, Московські церковні лобісти готують таємний з’їзд окремих архієреїв УПЦ в Житомирі. Серед інших, на цей з’їзд приїхав відсторонений Агафангел. Архієреї просять Москву змістити очільника УПЦ – митрополита Філарета. Тобто зрадують власного архієрея.

Травень. 1992. Москва. Священний синод РПЦ втручається в церковне управління в Україні виносить рішення тимчасово передати функції предстоятеля УПЦ старійшому по хіротонії митрополиту Харківському і Богодухівському Никодиму (Руснаку).
Фактично проходить спецоперація по відстороненню проукраїнського керівника УПЦ. Щось подібне РФ проведе в 2014 році, коли в Криму з’являться «само призначені керівники».

Травень.1991. Харків. Поки керівник УПЦ – Філарет перебуває в Києві, само призначений Никодим в порушення 34-го Ап. правила (без згоди предстоятеля) збирає «Архієрейський собор УПЦ». Ну як скликає… всі зрадники зібрались в встановленому місці, що погоджене з Москвою. Рішенням собору стає рейдерське захоплення влади в УПЦ та зміна керівника УПЦ. Новий керівник УПЦ - ієрарх Російської православної церкви.

Пройшло майже 26 років і наслідки того рейдерського захоплення досі ділять православну церкву в Україні. Такі зрадники як Агафангел, Онуфрій, Митрофан і досі намагаються пручатись об’єднанню церков. Використовуючи назву УПЦ, вони дурять населення історіями про власну «канонічність».

Тож є сподівання, що надання Томосу визнання Української церкви зупинить використання рейдерами історії про власну «канонічність», а пізніше приведе до перейменування рейдерської структури на РПЦ в Україні.

Квітень 2018. Київ-Константинопіль. Петро Порошенко. Надреальний шанс ввійти в історію України як людини, що об’єднала православ’я в Україні і зупинила розповсюдження метастаз РПЦ.

Джерело: Facebook

Комментировать

  Подписаться  
Уведомление о