Княгиня Ольга: Свята чи кривава леді?
Політика 11 Листопада 2018 4:27Mikel

Княгиня Ольга: Свята чи кривава леді?

Як з’явилася Ольга в Київській Русі?

На цей рахунок немає єдиної думки. За однією версією, Ольга родом з Пскова або ж з новгородського роду Гостомисла. За іншою версією, вона – дочка князя Олега. Більшість прихильників набуло думки про варязьке походження княгині, адже саме на це вказує її ім’я – Хельга.

На сторінках давньоруської історії ім’я Ольги стало згадуватися після смерті її чоловіка: київський князь Ігор у 945 році був страчений за свою жадібність, коли захотів двічі на рік зібрати данину з племені древлян, який проживав на північ від Києва (і правильно зробили древляни!

Вікінги тривалий час спустошували слов’янські землі. Самі ж древляни, за свідченням деяких істориків, були скіфського походження).

За легендою, їх князь Мал направив своїх послів до овдовілої Ольги. У своєму посланні він повідомляв про смерть Ігоря і запрошував її в дружини відповідно до традиції того часу.

Ольга зустріла посольство добродушно, котрі казали, що вже нічого не можна змінити після смерті її дорогого чоловіка, і що їй залишається тільки з цим змиритися. Вона відправила послів спати в їх власні човни і обіцяла віддати їм належну честь вранці. Вона навіть обіцяла з пошаною пронести їх в лодьї по вулицях свого міста. Всі обіцянки княгині виявилися помилковими. За ніч кияни вирили величезну яму, в яку і кинули вранці древлянських послів – прямо в їх човні! Розгнівана княгиня наказала засипати всіх живцем.

Але на цьому кривава леді не заспокоїлася. Розправившись з послами, Ольга направила гінця до древлян. У своєму посланні вона зверталася з проханням надіслати їй «знатних мужів, хай у великій честі піду за [їх] князя, інакше не пустять [її] київські люди». Друге посольство княгиня також зустріла з посмішкою і навіть повеліла натопити їм баню. Коли нічого не підозрюючи, древляни пішли паритися, там їх підступна Ольга і замкнула. А потім підпалила стіни бані. Всі, хто знаходилися в лазні – згоріли заживо. До речі, прототип цієї історії ми знаходимо у скандинавських сагах: до Сігрід приїхали свататися, один з них Віссельд – вона усіх їх зібрала у бані і спалила.

І знову мстива Ольга не заспокоїлася. Вона вдруге посилає гінця в Іскоростень. На цей раз веліла їм приготувати меди для тризни по своєму чоловікові Ігорю. Сама ж слідом з невеликим загоном попрямувала до міста. Після прибуття у Ольги запитали, де ж посли, яких до неї посилали. Сказала, що їдуть вони за нею з дружиною її чоловіка. А потім почала бенкетувати разом з ними. А як напилися древляни і заснули, дала вона дружині простий наказ – вбивати. Після цієї розправи над древлянами вона повернулася до Києва.

За цими описами, думаю, можна зрозуміти якого походження була княгиня Ольга. Варяжка Хельга, як і її син вікінг Святослав, любили війну і безпощадно та кровожерливо карали своїх ворогів. Покаравши слов’ян, княгиня Ольга не залишалася довго на одному місці. Знову була зібрана дружина. Цього разу Ольга бере в похід проти древлян малолітнього сина Святослава, який, як кажуть, з молоком матері всосав всю її войовничість. Кажуть, що сам маленький Святослав і почав битву, кинувши спис в бік древлян. Побачивши це і прийнявши як знак, дружина кинулася в бій. Втікачі древляни сховалися від Ольги хто де міг, за міськими стінами.

Протягом усього літа простояла непохитна княгиня біля міста, але не могла завоювати Іскоростень. Нарешті, погодилася Ольга прийняти данину і відступити, але не хутра та меду попросила вона. Її вимоги на перший погляд були дивними – з кожного двору належало надіслати їй три горобці і голуби. За цією легкою даниною таїлася нова підступність.

Отримавши птахів, Ольга наказала дружинникам прикріпити до кожної птиці труть (тліючий матеріал), а потім відпустити їх. Кожен з птахів полетів до свого гнізда, і незабаром всі двори в місті древлян спалахнули вогнем. Помсті Ольги не було меж. Вона спалила все місто, не пошкодувавши нікого, взявши в полон всіх міських старійшин. Частина жителів була вбита, деякі віддані в рабство, а решту примусили платити величезну данину. Тільки після цього закінчилася розправа підступної княгині.

У 946 році Ольга придушила повстання і ліквідувала все Древлянське князівство. Потрібно сказати, що в той час жорстока помста була часто виправданим і очікуваним ходом. Крім того, цей крок був необхідним для того, щоб не допустити державного перевороту після загибелі князя у супердержаві. Проте, дехто може порівняти такі дії й з тоталітиризмом, де подібним чином своїх опонентів стирали з лиця землі такі як Сталін та ко.

Після цього княгиня Ольга, будучи на престолі, впровадила ряд істотних реформ, які, по суті, стали основою для зростання і розквіту держави, без яких, направду, Київська Русь як могутнє об’єднання ніколи б не відбулася. Ользі своєю жорстокістю вдалося впорядкувати систему збору податей (за недосконалість якої, власне, і був убитий її чоловік), створити перші опорні пункти Київської влади (погости), які фактично стали першими адміністративно-територіальними елементами на Русі і впровадити ідею поширення релігії християнства.

У зовнішній політиці підтримка Візантії була вкрай важлива для Київської Русі, тому у 957 році Ольга вирушила до Константинополя. За легендою, імператор Костянтин закохався в княгиню і побажав взяти її в дружини, а заодно і те, що було за її плечима – велика держава, Київська Русь.

У цій ситуації Ольга пішла знову на хитрощі. Вона попросила Костянтина особисто хрестити її, аргументуючи це тим, що не могла вступити з ним у шлюб, так як була язичницею. А після хрещення сказала імператору, що вступати в шлюб з хресним батьком – великий гріх. Зрозумівши хитрість, Костянтин відпустив княгиню, але залишився гарячим її шанувальником і цінителем її гострого розуму.

Джерело

Схожі статті
Монетизуй свій талант з OnPress.info ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ