Дуже важко переоцінити роль десантників 25-ї окремої повітряно-десантної бригади під час першого періоду війни на Донбасі. Однак мало хто знає, що розвідувальна рота бригади був єдиним підрозділом ВСУ, який вийшов зі зброєю з Криму в березні 2014 року.
14 лютого 2014 року бійці роти (в кількості 80 осіб) згідно з навчальним планом підготовки вирушила на Ангарській полігон Збройних сил України у селище Перевальне (Крим). Цікаво, що за іншими даними десантники повинні були по плану Генштабу підсилити місцеві відділи СБУ, які повинні були провести затримання керівництва Верховної Ради АРК. Але місцеві оперативники відмовились виконувати накази з Києва. Саме цим можна пояснити той факт, що командував розвідротою цілий підполковник.
По прибутті відбулись навчання разом з підрозділами ВМС України, однак це було більш показушне. Фактично на фоні колапсу влади ніхто не знав що робити, тому десантники отримали наказ переміститися з полігону до казарм 36-ї бригади берегової охорони.
Зранку 5 березня Перевальне було блоковано російськими десантниками 31-ї окремої десантно-штурмової бригади з Ульяновська. Командир бригади ультимативно затребував здати зброю до зброярень, а бойову техніку поставити у сховища.
Полігонні будні
На російські вимоги розвідники відповіли жорсткою відмовою і пригрозили застосувати зброю в разі несанкціонованого проникнення на територію частини. На даний ультиматум офіцер 25-ї повітряно-десантної бригади підполковник Микола Палас відповів, що у нас достатньо вогневих засобів і боєприпасів для відбиття атаки. - «Якщо наше подальше опір буде неможливим, - то ми висадимо в повітря техніку, себе і вас!»
Після такої заяви, питання про складання зброї і бойової техніки дніпропетровських десантників, ніхто більше не піднімав.
За короткий час десантники підготували вогневі позиції, організовано цілодобове патрулювання території.
Розв`язка наступила 21 березня, коли російські військовослужбовці провели демонстративні дії з висуванням на вихідні позиції для атаки. Протистояння і війна нервів тривали три доби, весь цей час українські розвідники зі зброєю в руках щохвилини очікували штурму. Однак росіяни, попри гру м’язами, так і не відважилися на нього. Тим паче, що на той момент діяло таке собі «десантне братство» і дніпропетровські десантники не вважали росіян ворогом (про це свідчить, наприклад, велика кількість спільних світлин того періоду).
На той момент всі думали, що існує десантне братство
Вранці 24 березня російський офіцер повідомив, що прийняте політичне рішення й десантників випускають на материкову частину України зі зброєю, технікою та боєприпасами.
Під конвоєм россіян «дніпровці» вийшли з Криму, але повернутися на місце своєї постійної дислокації і відпочити десантникам тоді не судилося. Разом з іншими підрозділами бригади розвідувальна рота була перекинута на південь Донецької області для прикриття ділянки українсько-російського кордону. Там вона й зустріла початок антитерористичної операції на Донбасі.
Михайло Жирохов, військовий історик