В мережі 18 Липня 2015 1:38Марина Сейлор

Ляшко и Самопомощь могут перехватить голоса Майдана?

Голосування в Раді довкола постанови про зміни до Конституції фактично стало моментом завершального оформлення нової «ширки» . Постмайданівської! Епоха Майдану завершена сьогоднішнім голосуванням. Із партій Майдану фактично на зближення з колишніми союзниками Януковиича не йде лише РПЛ. Самопоміч , як проект більше ліберальний, навіть в силу присутності Семена Семенченка, як постаті більше фронтової ніж майданної, вже й не стане союзником Порошенка, але й не стане консолідуючим майданчиком для сил Майдану.
І не лише Майдану! Для багатьох фронтовиків сьогоднішнє голосування фактично ставить хрест на ідеї їхньої жертовної участі у захисті Країни. Якщо вірити хоч і контраверсійному, але доволі інформованому колишньому радникові Путіна з питань економіки Андрієві Іларіонову, сьогоднішнє голосування – лише перший крок у сценарії Путіна, котрий так заповзятливо заходилася реалізувати команда Порошенка: Итак, Порошенко выполнил первый пункт требований Путина к Украине:
Первое – изменения в Конституции Украины с предоставлением автономных прав этим территориям.

Теперь дело – за выполнением четырех оставшихся требований:
Второй вопрос – это принятие закона Украины об амнистии в отношении ряда лиц из Донецкой и Луганской республик.
Третий вопрос – это имплементация закона об особом статусе Донбасса – Луганска и Донецка.
Четвёртый вопрос – это принятие закона Украины о местном самоуправлении и проведении этих выборов.
Пятое – это снятие экономической блокады с этих территорий.

То в чому ж зрада? А зрада власне в тому, що у цьому сценарії Росі не збирається закривати кордон , не відмовляється від перекидання великої кількості зброї, а відповідно для українських воїнів лишається трагічна місія будь-якої хвилини померти за Україну. Померти в невідомому статусі, адже амністія для бандитів і зрадників не гарантує амністії для патріотів , на котрих корумповані органи вже за час після Майдану навішали всіх собак, котрих тільки могли! Як пише Тарас Сецьків у своєму ФБ : «Верховній Рада таки вляпалася по вуха в лайно,проголосувавши 288 голосами за зміни в Конституцію,в частині децентралізації та особливого статусу Днбасу.
Фракції блоку Порошенка,Народного фронту,Батьківщини разом з колишніми регіоналами з "Відродження"і "Волі народу" дружно підтримали ці зміни.
Вчинена була ця ганьба 16 липня,в день 25-і річниці прийняття першим парламентом Декларації про державний суверенітет Украіни.
Ще одна одностороння поступка Украіни в рамках так званих мінських домовленостей(жодного з пунктів яких Росія не виконала).
Ціла Нуланд приїхала в Киів тиснути на парламент(та сама Нуланд,яка під час революції Гідності постійно переконувала нас домовлятися з Януковичем).» Зважаючи на любов Нуланд до всього російського та навіть практичний досвід роботи на російському рибопромисловому траулері, можна було б вибудовувати відносини з нею дещо делікатніше.
Тож Україна , потрапивши в пастку патерналізму західних партнерів повинна, як мінімум, зараз виеористати паузу для переформатування політичних сил. Головне не допустити суперництва в колі принципових противників подібної здачі національних інтересів. Кому під силу консолідувати патріотичних виборців? Чи це буде Ляшко, чи Садовий, чи Ярош, чи навіть Анатолій Гриценко, але процес консолідації має супроводжуватись пошуком альтернативних шляхів подолання агресії. Сама ж Юлія Тимошенко, очевидно, робить ставку на виїдання голосів НФ, тому її фракція, голосуючи в руслі навязаних західними партнерами ініціатив, зробила крок до пошуку компромісу саме з західними партнерами, а не з внутрішнім союзником - майданівцями. Тимошенко красномовно з'явилася в ВРУ в день голосування дещо пізніше, по обіді.

Зважаючи на те, що внутрішньовидова боротьба жорстокіша, часом, ніж із зовнішнім ворогом в українському політкласі і Ляшкові , представникам Самопомочі доведеться витримати значно вищий тиск на себе, і на дружній бізнес, ніж бійцям на фронті. Оскільки всілякі амністії для «сепарів» за кремлівським сценарієм спровокують прихід в політику фронтовиків, то запит на політику принципів проти політики примирення зросте в арифметичній прогресії.
Стецьків у тому ж тексті на ФБ фактично пропонує обєднавчу формулу для патріотичних сил:
«Децентралізація і особливий статус-це не український інтерес!
Це нав'язаний ззовні план з метою ослабити і знищити нашу державу.»
Отже – формула проста, і вона не лише антитеза Порошенковій доктрині. Чи кремлівській ! Ця формула, формула «міцної держави» може консолідувати рух, зароджений протестним голосуванням проти такої моделі конституційних реформ, особливо коли компроміс і нова «ширка» так і не спроможуться на якісний економічний прорив.

Володимир Цибулько

Схожі статті