ВАЖЛИВО:

Небойові втрати лютого 2018

Переглядів: 593
Небойові втрати лютого 2018 Авторські статті

Бурданов Олександр Олександрович. Молодший лейтенант, командир десантно-штурмового взводу 1-ї десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону 36-ї ОБрМП. Народився 29 травня 1979 у смт.Пришиб Михайлівський район Запорізька область. Мешкав у м. Запоріжжя (Південний мікрорайон). 2001 закінчив Запорізький НТУ. Був призваний за мобілізацією, у подальшому підписав контракт. Застрелений сослуживцями на тлі побутового конфлікту 14 лютого 2018 близько 04:00 в колишньому пансіонаті, де проживають військові, в селі Бердянське (Волноваський район), що поблизу с. Широкине. Похований 17 лютого в смт. Пришиб. Залишились батьки.

Бутильський Андрій Андрійович. Сержант, снайпер 54-ї ОМБр. Народився 7 січня 1969 у м. Макіївка Донецької області, проживав у м. Харків. Школу закінчив у Харкові. З 2014 року воював у складі батальйону «Айдар» (в роті охорони), 92-ї ОМБр, 54-ї ОМБр, зокрема в «Грузинському легіоні» (3-тя рота 25-го ОМПБ «Київська Русь» 54-ї бригади). Як зазначають побратими та волонтери, пройшов складний життєвий та бойовий шлях, багато разів був поранений, мав тяжкі контузії, але повертався у стрій. Знайдений 23 лютого 2018 мертвим у приміщенні хірургічного відділення Світлодарської міської лікарні, м. Світлодарськ. Смерть настала внаслідок поранення ножем у шию, обставини з'ясовує військова прокуратура (самогубство). Похований у Харкові на Безлюдівському кладовищі (кладовище № 18), на Алеї Слави. Залишилась мати.

Жовтобрюх Артем Олегович. Старший матрос, оператор взводу вогневої підтримки десантно-штурмового батальйону 36-ї ОБрМП. Народився 11 квітня 1997 у с. Криві Коліна Тальнівський район Черкаська область. На контрактній службі - з липня 2015. Застрелений сослуживцями на тлі побутового конфлікту 14 лютого 2018 близько 04:00 в колишньому пансіонаті, де проживають військові, в селі Бердянське (Волноваський район), що поблизу с. Широкине. Похований в с. Криві Коліна.

Литвиненко Валерій Володимирович. Старший матрос, водій десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону 36-ї ОБрМП. Народився 12 вересня 1987 у с. Пісочки Лохвицький район Полтавська область. Застрелений сослуживцями на тлі побутового конфлікту 14 лютого 2018 близько 04:00 в колишньому пансіонаті, де проживають військові, в селі Бердянське (Волноваський район), що поблизу с. Широкине. Похований на Лохвиччині. Розлучений, залишилась донька і сестра.

Мінчуков Володимир Анатолійович. Солдат, навідник 3-го танкового взводу 54-ї ОМБр. Гародився 15 травня 1998 у Луганській обасті. Мешкав у с. Галаганівка (Семенівський район) Чернігівська область. З 4-х років виховувався в сім'ї старшої сестри. Батько загинув у 2003 році. У 2011 родина переїхала на Чернігівщину в хату родича. Закінчив Сосницький професійно-аграрний ліцей за фахом тракториста, працював різноробом у ТОВ «Нове життя». В лютому 2017 вступив на військову службу за контрактом. Після навчання в «Десні», на Харківщині та у Миколаєві вирушив на фронт. Служив у районі Бахмута. Знайдений 8 лютого 2018 у лісосмузі поблизу с-ща Підгороднє (Бахмутський район), на місці дислокації в/ч. Похований в с. Галаганівка. Залишились дві сестри, мати мешкає на окупованій території.

Новицький Андрій. Матрос, навідник десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону 36-ї ОБрМП. Народився 13 грудня 1995 у м.Бахмут Донецька область. Застрелений сослуживцями на тлі побутового конфлікту 14 лютого 2018 близько 04:00 в колишньому пансіонаті, де проживають військові, в селі Бердянське (Волноваський район), що поблизу с. Широкине.

Панін Віктор В'ячеславович. Молодший сержант, військовослужбовець 131-го ОРБ. Народився 2 жовтня 1992 у м.Маріуполь (Кальміуський район міста) Донецька область. На фронті з 2014, спочатку служив у маріупольському 129-му ОРБ, по тому перейшов у 131-й, захищав рідне місто від окупантів. Загинув 21 лютого 2018 під час обстрілу позицій біля с-ща Крута Балка, неподалік м. Авдіївка, внаслідок необережного поводження зі зброєю, — коли почався обстріл, бійці побігли в укриття, Віктор перечепився і його автомат вистрілив, від отриманого поранення у голову помер дорогою до шпиталю. Похований в Маріуполі.

Прізвище допоки не відомо. Військовослужбовець 30-ї ОМБр, 34 роки, уродженець Житомирської області. 18 лютого 2018 в районі м. Мар'їнка о 19:30, внаслідок необережного поводження зі зброєю, військовослужбовець з автомату поранив товариша по службі (за іншою версією, між військовослужбовцями виникла сварка). На місці події пораненому надали невідкладну медичну допомогу та евакуювали до військового медичного закладу, але врятувати його життя не вдалося, він помер в районній лікарні у Мар'їнці.

Козак Ярослав Васильович. Старший сержант, військослужбовець 46-го окремого батальйону спеціального призначення «Донбас-Україна» 54-ї бригади. Народився 13 травня 1980 року в м. Сторожинець Чернівецької області. До війни був депутатом Сторожинецької міськради. З жовтня 2013 року працював у Сторожинецькому РЕМ ЕК "Чернівціобленерго", спочатку електромонтером з експлуатації розподільчих мереж, а згодом - майстром виробничої дільниці. У 2014 році, коли розпочалася війна, Ярослав пішов добровольцем на фронт. Після проходження військової підготовки під Києвом, рік воював в батальйоні "Донбас". Пройшов пекло Іловайського котла. Був важко поранений. Демобілізувавшись, намагався знайти себе в мирному житті, волонтерив, але через деякий час знову повернувся на передову. У вересні 2017 року підписав контракт і продовжив військову службу. 1 лютого 2018 у с. Зайцеве Бахмутського району Донецької області за місцем дислокації в/ч скоїв самогубство шляхом підриву на гранаті.

Комментировать

  Подписаться  
Уведомление о

ТОП новини