ВАЖЛИВО:

«Шахтинська справа»: початок індустріалізації

Переглядів: 378
«Шахтинська справа»: початок індустріалізації В мережі
Починаючи з другої половини 1920-х в СРСР складалася особлива політична онтологія зла. В ідеологічному просторі формувалася унікальна і універсальна в своєму роді персона радянського фольклору – «фігура шкідника». Дебютом цього типажу став шахтинский процес – «Справа про контрреволюційну організацію інженерів та техніків, що працювали в кам’яновугільній промисловості СРСР».


Наприкінці 1920-х рр. більшовицький режим зіткнувся з новими викликами у внутрішній та зовнішній політиці. У Кремлі склалося тверде переконання, що внутрішні негаразди у поєднанні з низкою криз у міжнародних відносинах послаблюють позиції СРСР, сприяють активізації «контрреволюційних», «шкідницьких» і націоналістичних сил. Це пов’язувалося значною мірою з політикою «коренізації», ну і звичайно «українізації» як її частини. Тому у вищих ешалонах влади було вирішено провести кілька відкритих політичних процесів, скерованих на залякування суспільства, тобто реалізацію політики терору.

Поняття «шахтинці» стало узагальнюючим, синонімом «шкідництва». «Шахтинська справа» стала приводом до розгортання спеціальної кампанії на зборах і в пресі, репетицією для організації нових процесів. У газетах було відкрито постійні рубрики: «Шкідники індустріалізації», Методологія і практика шкідництва» та ін.

Вредитель – это новое слово в советском словаре. Раньше такого слова не было. Вернее, этот термин применялся только к насекомым, птицам, портящим посевы…(…)Среди людей до сей поры такой профессии не было. Те люди, что причиняли вред, не были непременно вредителями. Не было, во всяком случае, массового и профессионального вредительства…(…)Сколько угодно было небрежения, лени, наплевательского отношения, но не вредительства…

корреспондент газеты «Правда» Д. Заславский

Шахтинський процес став апофеозом терору 1926-1928 років. Передумовою «Шахтинської справи» слугували гірничі страйки та маніфестації селища Шахти 1923 року. Вони висунули вмотивовану петицію, в якій йшлося про: «поліпшення економічних умов праці, підвищення зарплати, дотримання техніки безпеки, розвитку самоврядування». Відбулися арешти, а разом з тим вщухли хвилювання.

В травні 1927 року хвилювання відновилися, адже шахтарі знову були незадоволені станом справ: підвищення норм виробництва, зниження розцінок, зменшення зарплати удвічі. ОДПУ почало шукати винних в тому, що «соціалістична праця не викликає у гірників належного ентузіазму». Відбулися чергові арешти, які тривали з червня 1927 до початку 1928. Серед затриманих виявилися вітчизняні й іноземні інженери і техніки. Було заарештовано 53 фахівця.

На думку слідчих, у шахтах склалася досить масштабна мережа шкідників, що складалася з груп у низці рудоуправлінь Донбасу, правлінні тресту «Донвугілля» та у ВРНГ СРСР.

Обвинувач Криленко виступає в залі суду . Кінокадр . Документальний фільм «Справа про економічну контрреволюції». Фото: прект «Розстрільний календар» www.facebook.com/

Для всесвітньої історії такі події стали масштабним дежавю.

Для большевиков Французская революция была некоторым эталоном, моделью. И на уроках Французской революции большевики учились. В данном случае они совершенно четко представляли себе, что возможен поворот событий и откат назад. В данном случае им, как и якобинцам, это только придавало большую интенсивность и жестокость тех расправ, которые осуществлялись.

доктор исторических наук К. Морозов

 Вид вулиці Велика Дмитрівка біля Будинку Союзів під час слухання «Шахтинської справи». Фото: прект «Розстрільний календар» www.facebook.com/

Розгляд справи проходив 18 травня-6 липня в Колонній залі Будинку Союзів.

Для цього процесу задіяли:
– Спеціальний склад Верховного Суду СРСР за головуванням ректора МДУ А.Вишинського;
– Державного обвинувача в якості двох прокурорів РФСРР та в якості громадського обвинувача ще 42 обвинувачів;
– 15 відомих московських адвокатів для захисту підсудних;
– 120 журналістів для висвітлювання процесу;
– демонстрації з гаслами, що вимагали суворого покарання злочинцям.

 Шахтинський процес.Фото: прект «Розстрільний календар» www.facebook.com/

ОДПУ висунуло підозрюваним обвинувачення: намагання зруйнувати вугільну промисловість Донбасу — найважливішу паливну базу СРСР і таким чином зірвати індустріалізацію СРСР. У звинуваченні активно лобіювалася тема, що підозрювані мали зв’язки з «Паризьким центром»-Об’єднанням колишніх гірничопромисловців Півдня Росії та «Польським об’єднанням колишніх директорів і власників вугільних підприємств у Донбасі». Під їх керівництвом здійснювали акти шкідництва і саботажу.

Загалом, «Шахтинська справа» зачепила близько 1000 осіб.

Під час судового слідства: 20 обвинувачених визнали свою провину повністю, 11 обвинувачених визнали свою провину частково, 22 обвинувачених не визнали свою провину.

учасники "Шахтинського процесу" Підсудні у справі про шкідників у вугільній промисловості «Шахтинська справа» в залі суду. Фото: прект «Розстрільний календар» www.facebook.com/

Існує припущення, що цей процес був використаний для «розгортання масової кампанії переслідування «буржуазних» фахівців за «шкідництво» та придушення будь-якого опору авантюристичним темпам індустріалізації країни».

Про необхідність боротьби з контрреволюцією серед техніків/фахівців заявляв на з’їздах партії Сталін:

 …Нельзя считать случайностью так называемое шахтинское дело. «Шахтинцы» сидят теперь во всех отраслях нашей промышленности. Многие из них выловлены, но далеко ещё не все выловлены. Вредительство буржуазной интеллигенции есть одна из самых опасных форм сопротивления против развивающегося социализма. Вредительство тем более опасно, что оно связано с международным капиталом.»

Фото:eklekticstudio.com

Через два роки після завершення «шахтинської справи» було організовано новий процес, спрямований проти шкідницької організації, — буржуазно-кадетської «Промислової партії». Стверджувалося, що організація нараховувала до 2000 осіб (судили 8), сферою її діяльності були основні промислові райони Донбасу. Вона нібито намагалась повалити радянську владу й відновити капіталістичний устрій шляхом систематичного підриву економічного потенціалу СРСР. На цей раз на суді усі обвинувачені змушені були визнати себе винними у «шпигунській та шкідницькій діяльності», 5 з них були засуджені до розстрілу. Цей процес, як і «шахтинську справу», також було сфальсифіковано.

У 2000 Генеральна прокуратура РФ провела розслідування, за результатом якої всі засуджені у справі були реабілітовані за відсутністю складу злочину.

 

Джерело: http://1576.com.ua/projects/nevidomiy-donbas/mifi-donbasu/shahtinska-sprava-pochatok-industrializatsiyi/365

Комментировать

  Подписаться  
Уведомление о