ВАЖЛИВО:

Українська зброя: БТР-4 «Буцефал»

Переглядів: 652
Українська зброя: БТР-4 «Буцефал» Авторські статті

Найсучаснішими БТР в українській армії є вітчизняні БТР-3 і БТР-4. Доля останнього вельми звивиста – його планували купувати ще в 2009 році, проте в підсумку ЗСУ хоч і взяли на озброєння в 2012 році, але отримали вже під час війни доволі випадково.

Концепція бронетранспортера була розроблена Харківським конструкторським бюро машинобудування ще на початку 2000-х. Причому концепція була прямо протилежна радянській (сімейства бронетранспортерів БТР-60/70/80) з відсіком механіка-водія і командира в передній частині корпусу, моторно-трансмісійним відсіком в центрі і десантним відсіком у кормовій частині. На думку розробників, з такою компоновкою можна вносити будь-які зміни в десантно-бойовий відсік без модернізації моторно-трансмісійного відділення, що дає змогу створювати різні машини на його базі майже в польових умовах.

Демонстраційний прототип уперше був представлений публіці в червні 2006 на виставці «Авіасвіт-21» у Києві. Серійне виробництво почалося 2008 року, однак замовлення від Міністерства оборони України на 10 машин у 2009 році не було виконано через брак коштів. Хоч формально машину і прийняли на озброєння в 2012 році. Зате у 2009 році було укладено контракт на поставку 420 БТР-4 для збройних сил Іраку. До початку 2013 року за цим контрактом Ірак отримав лише 88 бронетранспортерів.

Остання партія з 42 машин (29 БТР-4Е, 5 БТР-4К, 6 БММ-4С і 2 БТР-4КШ), яку навесні 2013 року доставило в порт Умм-Каср судно SE Pacifica, виявилася бракованою. Сторона-одержувач виявила тріщини в корпусі БТР (дефекти були виявлені ще на машинах другої партії, поставлених у жовтні 2012) і відмовилася вивантажувати БТР на берег. Ці машини повернули до України, й у травні 2014 року їх поставили на озброєння.

Перші 4 БТР-4Е для підрозділу спецпризначення НГУ передавав у травні 2014 року особисто прем’єр Арсеній Яценюк у польовому таборі біля Слов’янська. Потім машини пішли на озброєння переважно частин НГУ, але невелика кількість дісталась десантним частинам, зокрема 25-й повітрянодесантній бригаді.

Від літа 2014 року кількість БТР-4 у ЗСУ почала невпинно зростати – так, крім 42 «іракських» машин, завод ім. Малишева передав НГУ ще 16 БТР-4Е, що були виготовлені також у рамках зазначеного контракту. Виробництво БТР-4 було налагоджене на ДП ХКБМ імені Морозова, де машини збирали в цехах дослідного виробництва.

Від січня 2016 року почалось серійне виробництво на Житомирському бронетанковому заводі. Загальна кількість машин з оборонного замовлення невідома – за деякими даними, тільки заказ НГУ – понад 90 машин. Оскільки машини були сучасні, то їх використовували обережно – насамперед як засіб підсилення на блок-постах. Але пізніше машини використовували в бойових діях під час літнього наступу 2014 року та вкрай обмежено під час іловайських подій.

Ефективними виявилися також захисні екрани, що монтувалися в заводських умовах на корпусі, дуже схвально відгукувались про озброєння. Станом на літо 2016 року було втрачено 3 БТР-4Е та 1 БТР-4К, крім того, одна машина була захоплена противником. Бронетранспортер має два великі недоліки: плоске дно та ненадійну 30-мм гармату. За першої причини в разі підриву на міні шанси екіпажу і десантників на порятунок прямують до нуля.

Відзначимо, що сучасні зарубіжні бронетранспортери мають клиновидне днище, що розсікає вибухову хвилю. Що ж стосується гармати, то вона є, по суті, модернізованою авіаційною, що в наземному виконанні примхлива та характеризується невисокою точністю ведення вогню. Специфічним слабким місцем БТР-4Е може стати базовий силовий агрегат ЗДТ, що, по суті, є  танковим дизелем, який працює на граничних режимах.

Ще одне слабке місце БТР-4Е – висока частка російських і білоруських комплектуючих. Після того, як Кремль розв’язав неоголошену війну проти України, це стало стратегічним недоліком. Хоча наші інженери зуміли знайти заміну багатьом російським деталям, але проблема залежності від Росії вирішена не повністю.

Основні характеристики БТР-4: вага 21,9 тонни; довжина – 7,6 метра; ширина – 2,9 метра; висота – 2,8 метра; максимальна швидкість до 110 км/год. (на воді – 10 км/год.); дальність ходу – 690 кілометрів; долає перешкоду: підйом до 30 градусів, висота до 50 сантиметрів, ширина до 2-х метрів.

OnPress.info
Жми «Нравится» и следи за нами в Facebook.

Комментировать

Be the First to Comment!

  Subscribe  
Notify of
Загрузка...