Вампір, дебошир і герой-коханець: 1000 і 1 легенда про володаря шахт Донбасу

Переглядів: 463
Вампір, дебошир і герой-коханець: 1000 і 1 легенда про володаря шахт Донбасу В мережі
Письменник Б. Горбатов під час застіль часто любив розповідати своїм знайомим одну моторошну шахтарську легенду, яку йому переказували гірняки Макіївки, Горлівки, Кадіївки і Краснодону. Це повір'я в різних варіаціях добре знають у кожному шахтарському містечку Донбасу. На його честь називали сорти пива і ресторани, він попереджає про небезпеку і руйнує забої. Шубін - міфічний володар шахт Донбасу.


 

Во многих наших шахтах ровно в 12.00 и 00.00 проходит шум, похожий на звук электровоза. Никто не знает что это. Его слышно даже в самом дальнем и забытом забое. Говорят, что в одной из шахт машинист по фамилии Шубин пропал без вести вместе с электровозом. Вот шахтеры смотрят на часы в 12, и говорят мол "Шубин поехал, зарплату увез"

Олександр, Кривий Ріг (із шахтарського форуму)

 

Коли точно і за яких обставин виник образ шахтарського домовика Шубіна - припустити дуже важко, але можливо. Це орієнтовно кінець XІХ - початок XX століття. З ним пов'язують ще одну досить сумнівну легенду про угоду корисливого Джона Юза і таємничої надприродньої сили, яка допомогла йому казково розбагатіти.

 Великий комбінатор Юз і вампір-Шубін

Від Лондона до Донецька приблизно 3 000 кілометрів. Не дивно, що у XVIII ст. підприємцям Туманного Альбіону Донбас уявлявся ледь не Колхідою, де течуть молочні ріки повз медові береги, а гроші падають просто з неба - тільки зберись і приїдь.

За легендою в рідній Англії Джон Джеймс Юз він був місцевим "великим комбінатором", якому аристократичне походження відкривало масу авантюрних можливостей, тому Її Високість була тільки рада збагрити такого сумнівного підданого в тривалу експедицію.

Але, як то буває, реальність Донбасу виявилася трохи жорсткішою ніж про то розповідали. Юз довго, неприкаяно і безуспішно блукав у пошуках місць, де би можна було нарешті почати свою справу без особливих фінансових втрат і одразу із надприбутком (людські мрії однакові, не залежно від регіону). Все це він активно заливав дешевим місцевим алкоголем.

Якось абсолютно випадково його в такому стані десь посеред поля зустрів місцевий пастух - високий суворий дід в кошлатій шубі. Саме він дав Юзові карту з позначками, де шукати вугільну золоту жилу. Натомість взяв з нього обіцянку не порушувати межі карти і поводитися чемно із робітниками.


Фото: 1576.com.ua

Звичайно, як тільки Юзу почало фартити, він плюнув на обидві свої обіцянки. Тоді до нього вночі знову з'явився містичний пастух, цього разу з довжелезними іклами і кривавими очима, і пообіцяв помститися. Одразу після того загинув молодший син поміщика, потім захворіла дружина і почалися проблеми в забоях.

Тоді Юз усвідомив, що з тамим не вийде жартувати. Він знайшов пастуха, почав засипати грошима і вибаченнями, показував карту... але чоловік сказав, вперше його бачить і взагалі він не грамотний, тому карта - це точно не його рук справа. Якось потім один старий гірняк показав поміщику внизу карти накреслену букву Ш і пояснив, що то був ніякий не пастух, а гірський дух Шубін і краще Юзу більше не робити дурниць, бо лишитися живим йому точно не вдасться.

Ця історія наймістичніша з усіх існуючих і швидше за все отримала своє містичне забарвлення значно пізніше, ніж виникли всі інші реалістичніші варіанти. Дуже вже не переконливий вигляд має ім'я давнього гірського духа в контексті багатого і фантазійного українського фольклору.

 

Доктор Шубін і містер Хайд

 

Зазвичай Шубін постає в образі старого шахтаря, з яскраво сяючими очима і волохатими копитами. Шубін любить жартувати: лякає шахтарів раптовим сміхом у темряві, а ще він любить хапати лежацюг за ногу. Мешкає він в далеких або в давно покинутих виробках, де може бродити непоміченим і має величезну силу.

Однажды в шахте Волкова задавило проходчиков. Горный мастер Шубин спустился их спасать. Погубил и себя и не спас никого. С тех пор по штрекам ходит дух Шубина мятежный. Многие шахтёры его видели. Тому кто спит - он свистом наяривает, а тем кто работает - силы придает. С тех пор среди шахтёров пошло высказывание если кровля давит, то говорят - "это Шубин ходит".

Ренат, Донецьк (із шахтарського форуму)

 


Фото: 1576.com.ua

Збирач донбаського фольклору Євген Коновалов стверджує, що прототип Шубіна - жадібний власник шахти. Він полюбляв  перевдягтися в робочі лахміття, ходити по виробках і підслуховувати, про що говорять шахтарі, щоб потім робити їм за те виговори. Врешті-решт він загинув під завалом і став тим самим духом.

Є версія про злого п'яницю і забіяку - кріпильник Гаврюшки Шубіна, яким матері в Кадіївці лякали своїх дітей. Одного разу він посварився із власником шахти і той замість належних півтора рублів отримав тільки 90 копійок зарплатні. Розлютившись, Гаврюшка почав ативно заливати горе і вся Кадіївка на вихідних була змушена ховатися по хатах. А в понеділок на шахті сталася аварія, де, разом з іншими гірниками, загинув і Шубін. Тільки тіла інших підняли на поверхню, а його так і не знайшли. Напрвду, селище зітхнув з полегшою, і відтоді всі біди в шахті стали валити на Шубіна - мовляв, Гаврюшка знову пакостить.

Злу варіацію на духа шахт не так давно белетризував у своїй книзі "Марк Шейдер" Дмитро Савочкін. Сам роман - чтиво досить екстемальне із купою табуйованих тем і парадоксальних висновків. "Марк Шейдер"  там - це уособлення шахтарського пекла, той, хто відповідає за підземні комунікації, такий собі злий троль з вугільного пекла.

Цікаво, що тільки в Донецьку цей досить демонічний образ від початку називали "Добрим" і сприймався як один із символів шахтарської праці. А небезпека, що асоціюється з ним, стала ще однією складовою іміджу шахтарської Донеччини.

 

Шубін - не ім'я, а професія

"У нас принято оставлять в шахте часть своего "тормозка" (діал. "обід") для мифического существа по имени Шубин, который считается защитником шахтеров и хранителем подземных кладовых. "Если что-то забыл дома, то нельзя возвращаться, если вернулся, даже за тормозком — значит к беде. Были случаи, когда шахтеры оставались без обеда, но домой не возвращались"

Андрій, Макіївка (із шахтарського форуму)

 

Звичано, в народному фольклорі, знайшлася версія і для романтично налаштованих осіб. Тут Шубін постає практично Орфеєм Донбасу. А історія така: на соляній шахті працювали Гнат Шубін і відкатчиця Христина. Вони любили один одного, збиралися одружитися, але не було б історії, аби все так і сталося. В результаті нещасного випадку Христина загинула. Винними в її смерті визнали власника шахти. У розпачі Гнат вбив його, а сам кинувся в шурф. Тепер його дух блукає там у пошуках коханої.

 

 
Фото: 1576.com.ua

 

Більшість оповідок тільки підтверджують тезу, що реальний Шубін справді існував, але що з ним трапилося насправді ніхто не може сказати точно - ледь не в кожній шахті своя історія, яку вперто відстоюють, як істину в останній інстанції.

Є версія, що "шубін" - насправді не прізвище, а професія. Були такі люди, які проводили підривні роботи, поглиблюючи гірничі виробки. Вони спускалися в шахту в шубі, вивернутій навиворіт, щоб вберегтися від опіків. В одній з версій так закладали динамітні шашки, в іншій - спалювали газ метан, що накопичувався в забоях.

Окрім Шубіна в українському шахтарському фольклорі є ще один перосонаж  Біла Королева (вона ж Біла Баба). В Польщі як аналог донбаського Шубіна фігурує Скарбник, в Чехії - це Перкман, у Словенії - Берг Мандель, а в Німеччині - Кобольд.

 

Світлана Кривоносова, завідувач музею історії Дружківського машинобудівного заводу

Джерело: http://1576.com.ua/projects/nevidomiy-donbas/mifi-donbasu/vampir-deboshir-i-geroy-kohanets-1000-i-1-legenda-pro-volodarya-shaht-donbasu/145

Комментировать

  Подписаться  
Уведомление о