Євген Резвушкін: Очолив «Автомайдан Одеса» тому, що не міг змиритися із несправедливістю режиму президента Януковича

Під час Євромайдану у великих містах країни створювалися осередки «Автомайдану», які займалися блокування адмінбудівель, патрулювання вулиць, супроводження активістів.

Євген Резвушкін, одеський активіст, розповів, чому приєднався до євромайданівців та як очолив ГО «Автомайдан Одеса».

21 листопада 2013 року президент Віктор Янукович оголосив про те, що Україна призупиняє підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Ввечері на Майдані у Києві зібралися активісти та студентами із гаслами за євроінтеграцію. 30 листопада правоохоронні органи жорстко розігнали протестувальників, чим спровокували подальші події Євромайдану, які призвели до втечі Януковича та зміни керівництва країни.

«Як і багато інших українців я був обурений рішенням влади. Фактично президент Янукович наплював на всі кроки, що були раніше зроблені для приєднання до Євросоюзу. Будь-хто з українців, хто подорожував до країн Європи, бачив, як там живуть. Ми всі хочемо, щоб в нас був європейський рівень життя. Це стратегічна мета. Але влада вирішила, що її не цікавить думка більшості українців. Що таке стратегічне рішення вона в особі Януковича може приймати самостійно. Потрібно було щось зробити, вплинути на безвідповідальну владу, змусити її повернутися до курсу на євроінтеграцію», - згадує ті події одеський активіст.

Одна із форм протистояння режиму Януковича – це мобільний підрозділ Євромайдану «Автомайдан». Формально він був створений 30 листопада 2013 року, але частково діяв й раніше.

«Тоді кожен хотів бути корисний Євромайдану. Влада повинна була зрозуміти, що з українцями потрібно рахуватися. До цих подій я був власником своєї компанії. Були постійні побори, вимагалися хабарі. Я не хотів, що й надалі так продовжувалося. Не хотів, як тоді казали ще більшого «покращення від Януковича». Нас, активістів, об’єднували спільні цілі: справедливість, правда, євроінтеграція. Це те, за що ми тоді боролися. Я багато років був проти Януковича, ще з 2004 року. Йому багато чого могли пробачити, але побиття студентів – стало останньою краплею. Це той випадок, коли ти не можеш дивитись на такі жахливі події та нічого не робити», - продовжує Євген Резвушкін.

Євген Резвушкін: Багато років був проти Януковича, а побиття студентів – стало останньою краплею, щоб вийти на Майдан.

За його словами, у грудні в кожному великому місті країни почали з’являтися відділення «Автомайдану».

«Осередки відкрилися у Києві, Донецьку, Львові, Хмельницькому, Херсоні, Черкасах, Харкові. Разом збиралися на акції. Блокували резиденцію Януковича у Межигір’ї, відстежували «тітушок», відвозили поранених активістів у лікарні, а потів захищали їх у лікарнях. Влада вдалася до репресії проти активістів, проти нас. Були анекдотичні заборони – їздити більше ніж 5 одиниць машин разом в колоні. Ми тоді на задньому бампері чіпляли наліпки «Не їдь за мною, я — п'ятий!», - жартома згадує одеський активіст.

Євген Резвушкін розповідає, яку активну позицію зайняв під час Євромайдану.

«Я бачив по телевізору, як сотні активістів на автомобілях виконували завдання мирного спротиву – блокування адмінбудівель, патрулювання вулиць, супроводження активістів. Все те саме я та сотні інших активістів робили на Майдані в Одесу. Був випадок, коли мені вдалось переконати два мітинги сепаратистів, як ми їх тоді називали, розійтися. 18 лютого 2015 року ми блокували виїзд «Беркута» на Майдан у Києві. З того часу я став ще більш активно взаємодіяти із майданівськими активістами. Так прийшла ідея створити «Автомайдан Одеса», - відзначає голова ГО «Автомайдан Одеса».

Одеська організація продовжувала відстоювали цінності та принципи Євромайдану й після розстрілів на вулиці Інститутській та зміни влади в країні.

«До нашої громадської організації в різний час входило від 50 до 100 людей. Це небайдужі люди, які хочуть змін та справедливості. Зокрема, до нас доєдналися футбольні фанати. Це молоді, активні хлопці, які проходять навчання – фізичну та бойову підготовку. Ми визначили для себе завдання – навести лід у місті. Прибирати «наливайки», наркопритони, збираємо допомогу для АТО, реагуємо на звернення мешканців, патрулюємо місто. На жаль, не всі наші дії чи акції завершуються мирно. Під час трагедії 2 травня 2015 року я отримав поранення – шрам на обличчі залишився на все життя. Також мені довелося жінку та дитину вивезти з міста після вибуху на моїй фірмі. Але всі ці погрози та намагання мене вбити лише показують, що наша організація потрібна, що за справедливість варто боротися», - резюмує Євген Резвушкін.